Невзаємозамінні токени або NFT – головний цифровий тренд 2021 року, обсяг продажів яких тільки в першому кварталі зріс до $2 млрд. Не дивно, що в період пандемії та карантинних обмежень, коли фізичні простори (музеї, картинні галереї та аукціони) перейшли в онлайн, молоді художники вхопилися за можливість заробляти на своїх творах мистецтва, а перед колекціонерами та крипто-інвесторами відкрилася нова ніша на ринку. Що ж таке NFT, як ця технологія просочується в Україну та чи можливо (і потрібно) заробляти на цьому звичайній людині? Відповідаємо на найпоширеніші питання. Які є NFT-платформи в Україні та чи потрібні вони NFT або non-fungible token – це особливий тип криптовалюти, цифровий сертифікат, який відрізняється від інших як раз своєю невзаємозамінністю. Кожен NFT унікальний, тому його використовують, аби підтвердити право власності на товар в інтернеті, наприклад, зображення, пісню або відео. Ринок NFT за 2020 рік зріс до $250 млн (у чотири рази в порівнянні з минулим роком) через те, що художники з усього світу стали продавати ілюстрації, відео, фрагменти музичних композицій та gif-зображення свого авторства на спеціалізованих платформах – маркетплейсах. Поступово в тему почали вникати й українські артисти, підприємці та колекціонери, а деякі з них вже почали заробляти за цьому непогані гроші. Детальніше ми вже розповідали на нашому сайті в окремому матеріалі про цифрове мистецтво – можете ознайомитись для повного розуміння. Україна – лідер із застосування віртуальних активів серед населення. Про це повідомляв пресцентр Міністерства цифрової трансформації з посиланням на аналітику блокчейн-компанії The Chainalysis. Як пояснили у міністерстві, такі високі показники на ринку віртуальних активів Україна має через одну з найбільших спільнот блокчейн-розробників у світі. Також в Україні спостерігається високий рівень цифрової обізнаності населення (у топі з безготівкових платежів у світі) та якісний освітній інтелектуальний базис. Українці розробили платформу Proof-of-Love, яка водночас є місцем створення NFT та соцмережею. Кожен може зареєструватися на сайті та виставити предмет, який прагне продати. У 2020 році з'явився V.Art – це-онлайн платформа для демонстрації, продажу та колекціонування цифрового мистецтва. Головний редактор IT-видання Crypto Олександр Мамзуренко вважає, що окремий маркетплейс, орієнтований виключно на український ринок, на цьому етапі не потрібен – митцям краще одразу думати про вихід на глобальний ринок. Є і протилежна думка. Викладач макроекономіки бізнес-школи Михайло Кухар не бачить в України перспективи стати лідером на NFT-ринку: “Перспективи нульові, як, зрештою, і в інших галузях”. За його словами, Україна – невелика європейська країна, з тих, які не стають світовими лідерами нових течій. Водночас Міністерство цифрової трансформації України вже запровадило квоти на іноземних блокчейн-фахівців, щоб дозволити безперешкодно працевлаштовувати їх в Україні. Чи потрібно українським колекціонерам вкладатися у NFT Якщо для художників подібні платформи є способом вивести мистецтво на новий рівень і дають можливість підтверджувати право власності на NFT, то що у цьому приваблює покупців? Художник коміксів CryptoChris вважає, що більшість колекціонерів – перекупники: "Люди думають, що цей художник хороший і що NFT принесе прибуток в найближчі тижні або місяць. Тому вони й купують його". Галерист і колекціонер Марат Гельман розповідає, що раніше ринок мистецтва тримався на парадигмі "копія – оригінал", тому до останнього часу відхиляв цифрове мистецтво. За його словами, це нагадує про кризу художнього ринку й про те, що система галерей у цілому помирає, і можливість комунікації через інтернет, імовірно, і зробила технологію NFT популярною. "Система галерей у цілому помирає" – Марат Гельман Мамзуренко зазначив, що коли маєш справу зі скептиками, то діалог зупиняється на фразі "це ж просто картинки в інтернеті". Але якщо говорити про цінність NFT на ринку, то паралелі очевидні. "До 2025 року ринок віртуальних предметів (як-то скіни для Dota 2, CS:GO, інших ігор) за оцінкою експертів сягне $200 млрд. Цього ринку "картинок в інтернеті" ще 20 років тому не існувало взагалі, – підсумовує Мамзуренко. – Ми вже платимо гроші за цифрові цінності – NFT є логічним розвитком, який виводить всю цю історію на новий рівень прозорості, довіри й безпеки". Поки що новий ринок тільки розвивається, хоча сама технологія має більшу область для використання, ніж виключно торгівля цифровими об'єктами. Але колекціонери, які знаються на цінності мистецтва, можуть допомогти вивести NFT на новий рівень та привернути увагу художників зі всього світу. Чи можуть українські митці заробляти на NFT Канадська концепт-художниця Кімберлі Паркер вирішила знайти відповідь на питання, чи дійсно молоді артисти можуть заробляти на своїй творчості завдяки NFT – чи це рекламна уловка торгових майданчиків? У своєму блозі вона вказує, що 67,6% всіх об'єктів на найпопулярніших майданчиках (типу: nonfungible.com, cryptoartists.io, OpenSea і Superrare) продалися в єдиному екземплярі, і тільки 19,5% продавалися два і більше разів. Водночас велика частина цих одиничних покупок була здійснена за $100 або менше. Більшість сайтів рекомендують встановити ціну продажу на рівні 0,5 ETH (ефіріум), що станом на 8 червня статті дорівнювало 335 тис. гривень (близько $1364). Але тільки 1,8% NFT були продані за такою ціною. Ці цифри показують, що лише незначна кількість митців заробляють на NFT великі гроші, іншим залишається про них мріяти. “Поки що, якщо у вас немає відомого імені – серед широкої аудиторії або окремо в криптоком'юніті,– то шанси добре заробити невеликі. Поріг входу для пересічного покупця зависокий сьогодні”, – розказує Мармузенко. Наприклад, щоб співаку продати свій альбом як NFT, серед його фанатів має знайтися людина з кількома тисячами доларів і розумінням, що таке NFT і як його придбати. Водночас у відомого артиста шанс, що серед мільйонів слухачів знайдеться кількадесят активних користувачів криптовалют, вищий. ”Проте в майбутньому це стане нормою. Швидше за все NFT за кілька років стане таким “цифровим вінілом”: як з точки зору цінності, так і з точки зору складності придбання”, – каже Мамзуренко. Чи може пересічна людина заробляти на NFT Наразі для пересічної людини, яка не розуміється на цифрових технологіях або сучасному мистецтві, тема NFT практичної користі не несе. Ми, ймовірно, бачимо тільки самий початок розвитку та популяризації цієї системи. Тому говорити, що зараз є реальна можливість "вкластися" в мистецтво і чекати на вигоду – ще завчасно. “Якщо під "заробити" мається на увазі купити NFT, а за тиждень продати у 10 разів дорожче, то нічого не вийде”, – каже Олександр Мамзуренко. Але, за його словами, сам принцип від переходу ринку мистецтва в онлайн не змінюється: ви можете купляти арт перспективних художників і сподіватися, що він зростатиме в ціні. Але для цього потрібно мати певний смак, якісь знання у галузі та слідкувати за кар'єрою митців. Три ризики з NFT Щоб опублікувати NFT, потрібно обрати відповідний онлайн-майланчик і прив’язати до нього свій електронний гаманець (найчастіше ця послуга платна, а сума залежить від платформи та комісії за публікацію). Теоретично, заробити на NFT можливо, але є певні ризики. Перший ризик – погано захищені системи для публікації та продажу робіт. Є прецеденти, коли люди втрачають свою гроші на гаманці через недотримання банальних правил з кіберзахисту. Тому важливо звертати увагу на правила сайту і перевіряти, чи дійсно цей автор, в якого ви купуєте твір мистецтва, є підтвердженим учасником платформи. Друга проблема – права на власність об’єкту, який придбала людина. Важливо розуміти, що ви не отримує авторські права і, наприклад, не може тиражувати та розповсюджувати цей NFT. Робити це може лише автор. Третя проблема – випадки, коли люди видають себе за авторів того чи іншого об’єкту, і це відбувається, бо "ринок знаходиться тільки на початкових етапах розвитку". Майбутнє NFT: актуальність теми буде зростати чи вона лусне, як бульбашка "Бульбашка луснула" – до такого висновку прийшли автори новинного сайту про криптовалюти Protos, проаналізувавши тенденції за останні три місяці. За їхньою інформацією, пік продажів токенів припав на 3 травня – тоді за добу користувачі придбали NFT на $102 млн, а за тиждень – на $170 млн. Але вже з 26 травня по 2 червня угод здійснили тільки на $19,4 млн., що майже на 90% менше. Водночас, кількість активних NFT-гаманців впала на 70% – з 12 тис. на піку до 3,9 тис. Але подібні коливання не є чимось незвичайним для крипторинку, тому, як вважає IT-журналіст Олексій Бондаренко, ще зарано ставити на NFT клеймо "бульбашки", якою називають майже все нове, що відбувається в цифровому світі. "Питання зараз не в тому, чи зможе якийсь художник завтра заробити кілька тисяч доларів за рахунок продажу цифрового зліпку своєї творчості. Питання в тому, чи ми отримаємо новий формат оплати та нормалізацію цифрового мистецтва в уяві пересічних громадян. Поки що NFT цю функцію виконує", – зазначає Бондаренко. Олександр Мармузенко стверджує, що кожного разу, коли черговий стартап ставатиме банкрутом чи чергова платформа закриється, чи черговий колись дорогий арт драматично впаде в ціні, ви будете чути про те, що ринок NFT – це бульбашка і скоро всьому прийде кінець. "NFT – це не просто продаж гіфок за крипту. Це технологія, яка має широкий потенціал застосування далеко за межами цифрового мистецтва. Фактично це незнищуваний та незмінюваний (без згоди власника) запис у публічній обліковій книзі. Будь-які права власності (інтелектуальної чи фізичної) можуть бути представлені у вигляді NFT, що скасує необхідність у 80% юридичної праці в галузі нерухомості", –