8 червня трибунал ООН з військових злочинів у колишній Югославії остаточно підтримав довічне ув'язнення колишнього генерала армії боснійських сербів Ратко Младича, відомого також за прізвиськом "боснійський різник". Його визнали винним у масових вбивствах мирних жителів і інших злочинах під час Боснійської війни. Основне звинувачення стосується винищення 8 тисяч боснійських чоловіків і хлопчиків у Сребрениці 1995 року.

ТСН.ua розповідає, як армія Младича влаштовувала масові вбивства в Сребрениці і Сараєво і чому на остаточний вирок для "боснійського різника" чекали цілих 26 років. 

За що Младич засуджений довічно

У листопаді 2017 року Гаазький трибунал, створений ООН для розслідування воєн у колишній Югославії, засудив Ратко Младича до довічного тюремного ув'язнення. Його визнали винним у 10 пунктах обвинувачення: в геноциді мусульманського і хорватського населення Боснії, злочинах проти людяності, порушенні законів і звичаїв ведення війни, терорі проти мирного населення під час громадянської війни у Боснії і Герцеговині (1992-1995 років). Зокрема йдеться про вбивства 8 тисяч мусульман в Сребрениці 1995 року та винищення 11,5 тисячі місцевих під час облоги Сараєво. Накази про це віддавав Младич, який керував збройними силами боснійських сербів.

Натомість ексгенерал на суді так і не визнав свою вину, заявивши, що він "всього-на-всього захищав свій народ". А під час оголошення вироку Младич розлютився і виголосив зі свого місця: "Брехня!". За це його вивели із залу суду.

Боснійська війна: з чого все почалося 

У 1991-1992 роках суперечки між югославськими народами досягли свого піку і супроводжувалися низкою військових конфліктів. У Боснії і Герцеговині конфлікт розгорівся між представниками трьох народів: боснійських мусульман, (босняків), православними сербами і хорватами-католиками. Десятиліттями вони ділили одну територію, жили в одному селі або сусідніх містечках і навіть утворювали спільні родини. 

1992 року Хорватія і Словенія вже відділилися від колишньої соціалістичної Югославії, а у Боснії і Герцеговині саме відбувся референдум за незалежність. Явка була низькою (63%). Зрештою 99% населення підтримали відділення республіки від Югославії.

За незалежність проголосувала більшість боснійських мусульман (43% місцевого населення) і хорватів (17% населення). Натомість етнічні серби (близько третини населення) переважно бойкотували референдум і відмовилися визнавати його результат. Боснійські серби оголосили про створення власної незалежної Сербської республіки Боснії і Герцеговини (пізніше - Республіки Сербської) і заручилися військовою підтримкою від сусідньої Сербії на чолі з президентом Слободаном Мілошевичем. Це вилилося у кровопролитну громадянську війну.

Облога Сараєво і різанина мусульман в Сребрениці

11 травня 1992 року Ратко Младич став командиром головного штабу збройних сил Республіки Сербської. Його війська зайняли столицю Сараєво і тримали облогу 1425 днів, обстрілюючи населення з артилерії. За три роки облоги в Сараєво (від березня 1993 року до липня 1995 року) загинуло близько 11,5 тисячі осіб, найбільше - босняків. Населення було відрізане від води, електроенергії, їжі, контакту із зовнішнім світом.

Ще одним кривавим інцидентом, який ставлять Младичу за провину, став геноцид чоловічого населення містечка Сребрениця, захопленого військовими формуваннями Младича у липні 1995 року. 15-тисячна сербська армія увійшла в 42-тисячну боснійську Сребреницю, аби приєднати цю територію до решти Сербії, депортувати з неї босняків та заселити сербами.

Босняки-мусульмани, які становили більшість населення, опинилися розділеними у кількох анклавах. Найбільш вразливими анклавами були Сребрениця, Жепа і Ґоражде.

Обстріли тривали п’ять днів. Урядові війська, які захищали Сребреницю разом з погано озброєними миротворцями ООН не витримали натиску сербських військових формувань. Серби зібрали кілька тисяч боснійських жінок і дітей і вивезли їх з Сребрениці. У місті залишилися лише хлопчики і чоловіки у віці від 12 до 77 років. За тиждень понад 8 тисяч боснійських мусульман були розстріляні армією за наказом Ратко Младича. Гаазький трибунал ООН для колишньої Югославії визнав різанину в Сребрениці геноцидом.

Восени 1995 року сили НАТО розбили боснійських сербів. Невдовзі, 21 листопада 1995 року, були підписані Дейтонські угоди, які остаточно закріпили закінчення Боснійської війни. Загалом близько 100 тисяч людей загинуло, ще понад два мільйони осіб були переміщені.

Утікач від міжнародного правосуддя

Від моменту закінчення війни і досягнення миру минуло вже 26 років. З них 16 років Ратко Младич переховувався від Гаазького трибуналу. Певний час Младич вільно жив у Белграді, а після арешту експрезидента Югославії Слободана Мілошевича ексгенерал зник і був змушений піти в підпілля. Затримали "боснійського різника" лише 2011 року. Судовий процес над ним тривав п'ять років. Младич наполягав на тому, що він лише виконував свій військовий обов'язок і захищав сербське населення від боснійського терору. 2017 року щодо ексгенерала був винесений довічний вирок.

Младич був одним з останніх підозрюваних, який постав перед судом у Міжнародному кримінальному трибуналі ООН колишньої Югославії, тож це поставило крапку в роботі міжнародного трибуналу. Суд пропрацював 24 роки і припинив роботу у кінці 2017-го.