Цього тижня комітет Верховної Ради з питань національної оборони та розвідки ухвалив до передачі в сесійну залу законопроєкт №3822, який є ключовим в питанні реформування держконцерну «Укроборонпром». Доля цього проєкту виявилася непростою – в першому читанні він був прийнятий ще в січні, але з тих пір обріс купою правок. Як відомо, концерн-гігант пропонується розділити на два холдинги, які будуть поділятися на субхолдинги. Процес відбуватиметься у три етапи – підготовка учасників концерну до реорганізації, їхнє перетворення на господарські товариства або товариства з обмеженою відповідальністю та перетворення самого концерну на акціонерне товариство.

Те, що справа затягнулася так надовго, пояснюється, зокрема, претензіями. Мовляв, у разі ухвалення законопроєкту «Укроборонпром» стане аж надто незалежною від уряду та держави компанією, яка «рулитиме» всіма процесами в реформуванні оборонно-промислового комплексу. «Оборонку», яка, окрім стратегічного значення для держави, є великим бізнесом, планується корпоратизувати за моделлю таких держкомпаній як «Нафтогаз» та «Укрзалізниця».

Слідкувати за цим процесом буде новообрана наглядова рада на чолі з ексміністром економіки Тимофієм Миловановим. Останній сходу встиг потрапити у скандал: очолювана ним «Київська школа економіки» (КШЕ) за день до призначення Милованова в наглядову раду уклала з «дочкою» «Укроборонпрому», «Спецтехноекспортом» контракт на проведення ринкових досліджень на суму в 1,68 млн грн. Після галасу, що здійснявся, було оголошено, що КШЕ відмовляється від цих коштів та зробить дослідження безплатно.

Проводити радикальну реформу державного концерну покладено на Юрія Гусєва, якого у грудні минулого року президент призначив очільником «Укроборонпрому». Економіст і богослов за освітою Гусєв раніше працював очільником Херсонської облдержадміністрації. В одному з інтерв’ю пан Юрій зізнався, що працюючи головою області його родина дуже сильно втратила у заробітках, оскільки його зарплата становила спочатку 21 тис. грн, а потім зросла до 41 тис. грн. Цих грошей було замало й з огляду на те, що наприкінці минулого року його дружина взяла іпотеку на квартиру на суму понад 5 млн грн. Нині зарплата Гусєва, відповідно до декларації, за попередній місяць становила 377,4 тис. грн.

В інтерв’ю «Главкому» Юрій Гусєв розповів, чому затягнулося реформування «Укроборонпрому», прокоментував скандал із замовленням дослідження «Київській школі економіки», а також розповів, за якими критеріями було звільнено Мустафу Найєма.

«Звільнення Мустафи я не коментую»

Коли ви очолили «Укроборонпром», то на першій пресконференції розповіли про плани реформування концерту. Наскільки ви задоволені темпами реформи з огляду на те, що фундаментальний для їх проведення законопроєктбув ухвалений у першому читанні ще у січні, а зараз вже червень? Що заважає пришвидшити реформування?

Державний оборонно-промисловий комплекс треба було реформувати ще в перші роки незалежності України. Перед призначенням Президент України Володимир Зеленський доручив мені реалізувати комплексну реформу «Укроборонпрому», яка полягає у необхідності забезпечити корпоратизацію, створити нові ефективні інституції. І фундаментом цієї реформи є законопроєкт №3822 («Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності»). Сьогодні (розмова відбулася 9 червня, – «Главком») законопроєкт розглядався в профільному комітеті парламенту, були внесені технічні правки, його у другому читанні рекомендовано розглянути ще цієї сесії Верховної Ради. Сподіваємось на підтримку народних депутатів.

То чому процес настільки затягнувся?

Тому що понад тисячу правок було запропоновано до другого читання. Комітет уважно працював з ними. Було кілька нарад у президента, які були присвячені реформуванню оборонно-промислового комплексу і створенню власне тих інститутів, які б посилювали державну «оборонку». Зараз ми вже на фінішній прямій щодо цього законопроєкту.

Під реформуванням ви маєте на увазі ліквідацію «Укроборонпрому»?

Його перетворення на сучасні нові інституції, групи компаній, акціонерні товариства, які матимуть систему у кілька рівнів. Буде корпоративний центр з назвою «Оборонні системи України», будуть галузеві бізнес-одиниці, які сприятимуть реалізації галузевих проєктів і програм. Це стосується і бронетанкової галузі, і морських систем, радарних систем, боєприпасної галузі, яку нам фактично треба створювати в Україні, це стосується спеціальної хімії. Власне, концепція трансформації «Укроборонпрому» якраз і полягає в тому, щоб створити ці інституції і ефективно працювати над вирішенням тих завдань, які ставить нам сьогодні вище керівництво держави.

Новий голова наглядової ради «Укроборонпрому» Тимофій Милованов днями висловився за те, що підтримує ліквідацію цього державного концерну. Виходить, що ваші з ним позиції відрізняються?

«Укроборонпром» у вигляді державного концерну дійсно буде ліквідовано, натомість будуть створені нові інституції. Але ця ліквідація відбудеться шляхом трансформації, і це передбачено законопроєктом №3822. З Тимофієм Миловановим, як і з іншими членами наглядової ради, ми це обговорювали на засіданні оновленого складу наглядової ради кілька тижнів тому. Наглядова рада доручила нам підготувати проєкти стратегії трансформації, корпоративної стратегії розвитку нашого концерну, і ми зараз активно над цим працюємо.

Як ви взагалі ставитеся до призначення Милованова головою наглядової ради? І як, власне, ставитеся до того хайпу, який піднявся навколо його фігури, притому, що він сам визнає, що не є великим спеціалістом в «оборонці»?

Хочу підкреслити, що всі рішення на засіданні оновленого складу наглядової ради приймалися одноголосно. Хочу, користуючись нагодою, подякувати Володимиру Павловичу Горбуліну за той внесок, який він зробив як голова наглядової ради задля трансформації концерну. Але нещодавно через хворобу, тобто за станом здоров’я, він був вимушений її залишити.

Тобто він пішов за станом здоров’я і його відхід від справ не є оцінкою його роботи?

Принаймні мені Володимир Павлович сказав, що саме стан здоров’я є причиною того, що він написав заяву і попросив президента його звільнити зі складу наглядової ради.

А що в структурі «оборонки» робили такі люди з неоднозначною репутацією як, наприклад,Павло Барбул (ексдиректор ДП «Спецтехноекспорт») та син колишнього депутата Антон Пашинський? Хто проводить в концерні таку кадрову політику?

Поставте це питання тим, хто призначав цих людей. Зараз ми працюємо над посиленням і оптимізацією структури і державного концерну, і наших підприємств. Їхніх керівників перевіряємо на поліграфі. Тобто перевіряємо, зокрема, керівників структурних підрозділів «Укроборонпрому», керівників підприємств під час укладання відповідних контрактів. Здійснюємо аудиторські перевірки на підприємствах концерну.

Раніше ви говорили про те, що в процесі реформування буде скорочено 10% працівників концерну. Яку кількість уже скоротили?

Я говорив про те, що в рамках оптимізації структури «Укроборонпрому» ми вже звільнили 10% співробітників. На сьогодні ми маємо оптимізовану структуру державного концерну. Після схвалення законопроєкту №3822 працюватимуть конкретні проєктні групи, які спрямовуватимуть зусилля на створення тих галузевих бізнес-одиниць, що мають бути створені в різних напрямках оборонно-промислового комплексу. Щодо тих традиційних підприємств, які у нас виробляють бронетехніку, ракетні, радарні системи. Ми також працюємо над тим, аби забезпечити кібербезпеку і кіберзахист.

Під скорочення потрапив заступник гендиректора з управління активами Мустафа Найєм, який є дуже медійною фігурою. За якими критеріями ви визначали, хто з працівників має бути скорочений, а хто має залишитися працювати?

Вони визначаються тими цілями, які я описав. Наші основні цілі сьогодні – забезпечити виконання державного оборонного замовлення і збільшення виробництва на підприємствах концерну. Скажімо, за чотири місяці ми збільшили виробництво на 20%. Наша ціль – це розширення присутності на глобальному ринку озброєння і військової техніки, і ми вже підписали зовнішньоекономічних контрактів у 2,5 рази більше по експорту нашої продукції та послуг на зовнішніх ринках. Третє – це забезпечення реалізації реформи: ми вже створили проєктний офіс і маємо чітке бачення того, якими мають бу

Джерело