Про це #Буквам повідомив народний депутат 8-го скликання, учасник АТО Андрій Тетерук.
За його словами, представники ДБР вдруге проігнорували засідання суду.
Суд згідно із 214 статтею Кримінально-процесуального кодексу зобов’язав ДБР відкрити провадження і внести дані до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
“Після реєстрації справи і буде провадження щодо державної зради, а не щодо розкриття державної таємниці. Тут абсолютно різна кваліфікація і тому різна відповідальність. Власне ДБР намагалося нашу справу по держзраді прирівняти до справи, яку вони нібито ведуть щодо розкриття державної таємниці. Але варто зауважити, що ступінь відповідальності за статтею 328 “Розголошення державної таємниці” від двох до п’яти років, а за ст. 111 “Державна зрада” – до 15 років. Це один із найважчих злочинів у державі”, – зазначив Тетерук.
Він зауважив, що навіть, якщо ДБР захоче об’єднати справи у бік “легшої”, то Бюро не зможе цього зробити.
“Ми процесуально будемо стежити за діями ДБР. Якщо вони будуть саботувати процес, або покривати злочин, скоєний Офісом президента, ми будемо на законодавчому рівні спонукати розслідування належним чином”, – сказав Андрій Тетерук.
Що відомо про спецоперацію з “вагнерівцями”?
Наприкінці липня 2020 року правоохоронні органи Білорусі затримали під Мінськом бойовиків російської приватної військової компанії “Вагнер”. Тоді заявили, що було отримано інформацію про прибуття на територію країни понад 200 бойовиків “для дестабілізації ситуації в період виборчої кампанії”, однак затримали лише 33 особи.
Згодом журналіст Юрій Бутусов на своїй сторінці у Facebook та видання “Українська правда” повідомили, що українські спецслужби готували масштабну операцію із затримання групи бойовиків ПВК “Вагнера”, для чого виманили їх до Білорусі.
Повідомлялося, що ГУР, СБУ та департамент з військових злочинів Офісу генпрокурора готували операції понад рік. В межах спецоперації бойовиків найняли за підробленими договорами охороняти нафтові вежі у Венесуелі. Під час вербування вони дали під запис свідчення про злочини на території України, бо думали, що показують “роботодавцю” рівень “кваліфікації”. Бойовики мали вилетіти з Мінська. Їм вже навіть купили квитки.
З 33 затриманих 28 виявилися бойовиками. 9 з них — громадяни України, 11 — містяться в базі “Миротворця”. У складі групи були ті, хто, ймовірно, був причетний до збиття Boeing MH-17, Іл-76 під Луганським аеропортом, АН-26 близько Луганська.
24 липня заступник голови СБУ Руслан Баранецький і начальник Головного управління розвідки Міноборони Василь Бурба доповіли про операцію в Офісі президента. Тоді на зустрічі був Єрмак, Зеленський, голова комітету з розвідки Руслан Демченко і заступник голови ОП з питань оборони Роман Машовець.
Єрмак попросив відкласти операцію, щоб не зірвати обмін полоненими. Керівники спецслужб говорили, що операцію вже не можна зупиняти, але Зеленський у результаті підтримав Єрмака — її перенесли на 30 липня. Вже 29 липня “вагнерівців” затримали в мінському пансіонаті.
Після того, як силовики доповіли про ці плани Офісу президента, спецоперація провалилася. Українські розвідники запідозрили злив інформації Федеральній службі безпеки РФ.
14 серпня стало відомо, що Білорусь передала затриманих найманців Росії попри запити Офісу генерального прокурора щодо передачі їх українській стороні.
В Службі безпеки України категорично заперечили участь СБУ у спецоперації із затримання бойовиків “Вагнера” в Білорусі. Голова Офісу президента Андрій Єрмак також спростовував інформацію про зрив операції через імовірний витік інформації після наради у президента.
Розслідування справи “вагнерівців”
4 вересня народний депутат України від “Європейської Солідарності” Володимир Ар’єв надав докази того, що СБУ проводила спецоперацію щодо бойовиків “Вагнера”, а людина з Офісу президента причетна до її зриву. Тоді ж партія “ЄС” закликали створити тимчасову слідчу комісію для з’ясування обставин зриву спецоперації українських спецслужб.
9 вересня суд зобов’язав СБУ відкрити кримінальне провадження проти голови Офісу президента Андрія Єрмака щодо “злитої” операції з “вагнерівцями”.
29 вересня у Верховній Раді України вперше розглянули в залі електронну петицію. Вона стосувалася створення тимчасової слідчої комісії (ТСК) з розслідування можливої державної зради в справі “вагнерівців”.
Співголова фракції “Євросолідарності” Артур Герасимов зазначав, що постанова про створення ТСК у справі “вагнерівців” блокується у Верховній Раді командою президента Володимира Зеленського.
У лютому з’явилася інформація, що колишнього голову Головного управління розвідки (ГУР) Василя Бурбу, який дав свідчення про провал операції із захоплення російських терористів в Білорусі, виселили з будинку і прибрали охорону. У Національній поліції заперечували, що позбавляли державної охорони Бурбу.
19 травня Верховна Рада України підтримала проєкт постанови про створення тимчасової слідчої комісії (ТСК) з питань “розслідування можливих протиправних дій представників державної влади”. Представляючи документ з парламентської трибуни, очільник фракції “Слуги народу” Давид Арахамія заявив, що в “Слузі народу” ставили за мету “створити ширшу ТСК”, яка могла б займатися не лише питанням “вагнерівців”.
Представники “Голосу”, “ЄС” та “Батьківщини” призначили своїх представників до Тимчасової слідчої комісії з питань “розслідування можливих протиправних дій представників державної влади”, попередньо домовившись про закріплення вимоги, що розслідування справи “вагнерівців” буде в пріоритеті.
Крім цього, розслідувачі міжнародної мережі Bellingcat проводять власне розслідування щодо спецоперації щодо “вагнерівців”. Голова Офісу президента Андрій Єрмак відмовився від коментарів розслідувачам Bellingcat щодо провалу спецоперації.
- Партія “Європейська Солідарність” вимагала викликати президента Володимира Зеленського на засідання парламентської Тимчасової слідчої комісії (ТСК) з розслідування можливих фактів державної зради й отримати пояснення у справі “вагнерівців”.
