Колектив вчених Інституту молекулярної біології і генетики (ІМБГ) на чолі з професором Любов’ю Лукаш створив нові комбіновані еквіваленти дерми для лікування тяжких опікових ран.
Їх можна використовувати при лікуванні масивних опіків та інших ускладнених і важко загоюваних уражень шкіри, зокрема, у хворих на цукровий діабет, а також для загоювання трофічних виразок та інфікованих ран. Про це розповіли на сторінці Інституту молекулярної біології і генетики у Facebook.
В основі унікальної біотехнології – застосування дермальних еквівалентів шкіри із включенням комплексу біологічно активних речовин, синтезованих стовбуровими клітинами в культурі, та лікарського препарату ізатізон у комбінації з рекомбінантним білком EMAP II.
«Це надзвичайно важлива розробка, адже якщо у пацієнта загальна площа опіку більша за 30–40% поверхні тіла, її не можна своєчасно закрити за допомогою фрагментів власної шкіри пацієнта, тобто шляхом аутотрансплантації. Для того, щоб тимчасово закрити поверхню рани і загоєння відбувалося ефективніше, використовують штучні замінники шкіри у вигляді гнучких плівок або м’яких мазеподібних покриттів, що включають клітини і різні препарати», – пояснюють вчені.
Саме такі новітні покриття розробили і тепер вдосконалюють науковці відділу генетики людини ІМБГ. Все почалося 2016 року, коли до науковців звернулися лікарі-комбустіологи Київського центру термічної травми і пластичної хірургії з проханням про порятунок трирічного хлопчика, – у лікарів зовсім не було тимчасових покриттів для опіків.
«Ризик був чималим. Але ми мали в арсеналі мезенхімальні стовбурові клітини (ці клітини здатні до диференціювання і регенерації тканин). Швидко приготували перші покриття зі стовбуровими клітинами. Їх разом з іншими засобами лікарі наносили на рани після хірургічного видалення струпів. І це спрацювало! Досить швидко дермальний шар шкіри був готовий до проведення аутотрансплантації маленьких шматочків перфорованої шкіри хлопчика. Поступово всі рани загоїлись, навіть рубців не лишилося. Згодом за спеціальним дозволом хірурги досліджували вплив розроблених нашими науковцями дермальних покриттів на загоєння масивних опікових ран у дорослих важких пацієнтів», – розповіла Любов Лукаш.
При використанні розроблених в ІМБГ еквівалентів дерми результати були вражаючі: майже вдвічі скорочувалися терміни загоєння ран, не було жодного випадку відторгнення трансплантованої шкіри, всі пацієнти одужали.
Проте, незважаючи на успішне застосування винаходу у форс-мажорних випадках у 2005-2007 роках, його не було введено в практику інших профільних клінік.
«Змінилися законодавчі норми щодо трансплантації клітин, і використання лікувальних методик та препаратів без ґрунтовних доклінічних досліджень на тваринах опинилося поза законом», – пояснюють вчені.
Тож у нинішньому році науковці почали доклінічні дослідження на модельних тваринах (миші, щури), головна мета яких – визначити токсикологічні властивості та безпечність використання нових еквівалентів дерми.
Джерело
