У понеділок, 26 липня, у сусідній Республіці Молдова пройде перше засідання нового складу парламенту, в якому монобільшість сформує пропрезидентська політична партія «Дія та солідарність». Новообрані депутати не приховують, що надихалися результатом української партії «Слуга народу», однак відзначають, що зробили й свої висновки із двох років, які більшість Володимира Зеленського при владі у Верховній Раді. «Главком» слідкує за політичними подіями у сусідній країні безпосередньо з Кишинева і перші політичні підсумки підбиваємо в ефірі ток-шоу «Prime. Мацарський» на телеканалі ATR.

Повне відео дивіться тут: https://atr.ua/video/17983/prime-macarskij-230721-gost-marianna-prisaznuk-tema-monobolsinstvo-v-p

«Досвід України (навколо монобільшості партії «Слуга народу» – ред.) у Молдові розглядають і як привід для можливих ризиків, і як вікно можливостей, однак у Кишиневі розраховують уникнути помилок, яких припускалися українські депутати», – відзначає кореспондент «Главкому».

«Главком» в ефірі ATR: монобільшість у молдовському парламенті й паралелі з Україною

За спостереженнями кореспондента «Главком», партія «Дія та солідарність» з самого початку демонструвала амбіції щодо одноосібного створення монобільшості у парламенті. «Саме тому «Дія та солідарність» не створювали блоків зі своїми колишніми партнерами й розраховували тільки на себе».

Однак, як відзначають джерела «Главкому» у провладній політичній силі та серед опозиційних політиків, у монобільшості Санду остерігаються ризиків пов’язаних із внутрішньополітичною конкуренцією. При цьому, за появи надмірних особистих амбіцій депутатів Санду надалі у Молдові дійсно спостерігається оновлення політичного класу.

У опозиції до провладної «Дія та солідарність» у парламенті Молдови працюватимуть представники партії соціалістів та комуністів, які зайшли до парламенту єдиним блоком ПКРМ-ПСРМ. Цікаво, що блок очолили два колишніх президенти Ігор Додон та Володимир Воронін.

Разом з тим, «Дія та солідарність» вже заявила про свої перші кроки: велика «чистка» та реформа органів юстиції за румунським зразком. І як буде розгортатися дискусія щодо втілення цих обіцянок, і найголовніше, - як буде проходити боротьба з корупцією, яку обіцяє розпочати нова влада, - реально можна буде спостерігати після призначення уряду. При цьому, саме консультації між фракціями та протиборчими політичними таборами Санду та Додона-Вороніна визначать характер співпраці між політичними силами у молдавському парламенті у найближчому майбутньому.

Варто зазначити, що після фактичного зникнення з політичного життя Демократичної партії та її керівника Влада Плахотнюка, і партія Санду, і її опоненти – соціалісти відсторонення демократів від влади шляхом створення коаліції у 2019 році представляли своїм найголовнішим досягненням. Однак «Дія та солідарність» використовувала цю історію все ж для того, щоб пояснити виборцям, чому треба підтримати пропрезидентську партію та консолідуватися навколо однією партії.

Як відомо, 11 липня в Республіці Молдова відбулися дострокові парламентські вибори, в яких перемогла пропрезидентська партія «Дія і солідарність». Політсила отримає 63 зі 101 мандата, за попередніми результатами, і сформує монобільшість.

Як повідомляв «Главком», одним із пріоритетів зовнішньої політики Молдови, що представила президентка Санду, є політика добросусідства з Румунією та Україною.

Раніше Санду заявила, що новий уряд Молдови почне підготовку до зустрічі з президентом РФ.

Також Санду анонсувала створення нових антикорупційних органів та «чистку на всіх рівнях».

Як повідомляв «Главком», в Молдові сформують відділ прокурорів по боротьбі з топкорупцією.

До слова, у партії Санду розповіли, коли представлять кандидата на пост прем'єр-міністра.

Читайте також статті:
  • Пас від PAS. Чи змінить Молдову монобільшість Санду?
  • Конфлікт навколо Дністровської ГАЕС. Молдова закликала Україну дотримуватись міжнародних зобов’язань
  • Поперек гирла. Чи домовляться Київ та Кишинів про Дністер

Джерело