Соцмережі вибухнули новою, абсолютно позачасовою, дискусією. І почалася вона з інтерв’ю секретаря Ради національної безпеки і оборони Олексія Данілова «Радіо Свобода». Відповідаючи на питання про доцільність впровадження латиниці, він зазначив: «Я – за. Вважаю, що це буде одна з фундаментальних речей, що нам треба позбавитися кирилиці та перейти на латиницю. Те, що стосується мови, ви знаєте мою позицію. Я за дві мови в нашій країні. Англійська мова має бути обов’язковою. Тому що якщо ми кажемо про цивілізований світ, то англійська мова – це мова цивілізованого спілкування».

Інтерв’ю було опубліковано 11 вересня, а вже 13-го Данілов зазначив, що задоволений резонансом: «Цікаво було спостерігати зашкальну істерію, яка почалася в ОПЗЖ, яка навіть не полінувалася зробити окрему заяву. Якщо прихильникам «російського світу» стало зле, то, значить, Україні буде добре!». «Dyakuyu usim, xto prochy'tav abo posluxav moye interv'yu «Radio Svoboda», – завершив він свій пост, демонструючи прихильність латиниці.

«Cikava ideja», – написав на своїй ФБ-сторінці депутат попередніх скликань Андрій Шкіль. І тут же спровокував дискусію серед своїх читачів: як правильно транслітерувати слово «цікава»: «сikava» чи «tsikava»? «Зараз немає уніфікованих підходів щодо того, як передавати латиницею цілий ряд українських звуків. Кожен пише, як хоче – ще з часів перших смс на перших мобільних телефонах. Іти шляхом чехів або поляків, запроваджуючи цілий набір гачечків та крючечків? Це було б занадто значне ускладнення. Підлаштовуватися під англійське the? А навіщо? Здається, простіше освоїти латиницю, вивчивши англійську, або німецьку, або іншу європейську мову», – говорить «Главкому» поетеса та перекладачка Наталка Білоцерківець.

Vse bude dobre! Навіщо владі перехід на «латинку»?

Але проблеми гіпотетичного переходу на латиницю лежать не тільки в фонетичній площині. У них і розбирався «Главком».


Vse bude dobre! Навіщо владі перехід на «латинку»?
Секретар РНБО Олексій Данілов поділився з «Радіо Свобода» своїм баченням того, чи варто Україні переходити на латиницю. Його слова викликали неабиякий резонанс (фото radiosvoboda.org)

Складнощі перекладу

Із самим словом «кирилиця» виникла така ж плутанина, як і з назвою одного з континентів. Не Амеріґо Веспуччі відкрив Америку, але саме на честь нього вона і названа. І зовсім не кирилицю, а глаголицю (попередню абетку) створив слов'янський просвітитель Кирило у співавторстві з братом Мефодієм. Втім, думки вчених щодо цього моменту не збігаються: достеменно відомо тільки те, що знамениті брати у ІХ столітті заклали підвалини слов’янської писемності. Кирилицю ж як таку, ймовірно, розробили учні та послідовники Кирила та Мефодія. Походить вона від грецького письма.

«Кирилиця – наш спадок, наша абетка. Понад тисячу років українська культура створювалася нею. Вона не запозичена, як арабське письмо у тюрків чи кирилиця у казахів, які, коли перейшли на латинку, – змінили одне запозичення на інше. Латинську транслітерацію мають усі мови світу – тому її слід мати і для української. Фонетично близьку до оригіналу, зрозумілу для міжнародного читача та стандартизовану. Але як греки, корейці, євреї, вірмени чи грузини пишаються власними абетками та не міняють їх на латинку – так і нам належить зберігати кирилицю», – зазначає архієпископ Чернігівський і Ніжинський Євстратій Зоря.

Аналогічної думки дотримується і колишній голова Українського інституту національної пам'яті, народний депутат у, котрий зауважив: «Влада продовжує атакувати базові для національної ідентичності речі. Після спроби змінити символіку, назву країни, звучить пропозиція перейти на латинку». Але, провадить далі В’ятрович, «кирилиця – це фундаментальний елемент нашої тисячолітньої культури та ідентичності. Відмова від неї зробить нас слабшими, позбавить унікальності, відріже наступні покоління, які не читатимуть кирилицею, від культурної спадщини наших предків».

Наведена цитата В’ятровича цінна тим, що він звертає увагу на важливу річ: необхідній майбутнім поколінням навичці швидко перемикатися з кирилиці на латиницю. Освічена людина легко долає мовний бар’єр, переходячи з однієї мови на іншу, але як щодо переходу з абетки на абетку? Здається, подібних прецедентів у світі не було ще взагалі. А досвід згаданих вище Туреччини та Казахстану варто розглянути детальніше.

Щодо Туреччини, то вона перейшла на латиницю у 1928 році. Відносно недавно, якщо порівняти із кількасотрічною історією Османської імперії, яка послуговувалася арабським письмом. Таким рішенням країна завдячує своєму першому президенту Ататюрку, котрий правив авторитарними методами та латиницю впровадив директивою згори. Але в тодішній Туреччині грамотою володіли лише 3% населення (пише В’ятрович), тож решті 97% неписьменних турків було все одно, з якої абетки починати навчання. Перехід, таким чином, відбувся майже безболісно.

«Туреччина, демонструючи свого часу, що вона стає європейською країною, перейшла на латиницю. Але чи потрібна нам така демонстрація? Елементарне відволікання уваги від реальних проблем ідеями на кшталт «запровадити латиницю», «перевернути прапор», «перейменувати країну». Це не остання псевдореформа, яку згодовують Україні, бо у нас вже був і президентський університет, і перенесення офісу з Банкової, і ухвалення проєкту великого гербу. Все це не змінює ситуації в країні, але породжує безліч непотрібних дискусій», – зауважує заступник директора Українського інституту дослідження екстремізму Богдан Петренко.


Vse bude dobre! Навіщо владі перехід на «латинку»?
Мустафа Кемаль Ататюрк «залізною рукою» перевів Туреччину на латиницю. Втім, зробити це йому було легко – 97% турків у 1928-му були неписьменними (фото з відкритих джерел)

Щодо Казахстану, то кирилиця була привнесена на його терени у 1940 році, після перетворення країни на одну з радянських республік. До цього казахська мова, як одна з тюркських мов, використовувала арабську графіку. Тобто кирилиця у Казахстані від самого початку була чужорідним елементом. Відмовитися від неї президент Нурсултан Назарбаев вирішив наприкінці 2017-го. Його указ набрав чинності, і нині в країні триває перехідний період – аж до 2025 року. Казахстан залишає позаду радянський спадок, але не повертається до арабської в’язі, а переходить на латиницю.

І хоча подібне рішення в контексті Казахстану, напевно, є правильним, це не віддаляє державу від Москви та її впливу. І не убезпечує від російських територіальних зазіхань, кажуть експерти.

«Русскій мір» абеткою не здолати

Плюсом переходу на латиницю прихильники ідеї називають просування України до Європи. І, відповідно, віддалення від Росії та «русского міра». Розмови на цю тему ведуться давно, причому, почалися вони зовсім не у 1991-му. Ще у першій половині ХІХ століття український етнограф Йосип Лозинський опублікував статтю «Про впровадження польського алфавіту в руській (українській) писемності». Відтоді серед української інтелігенції точаться суперечки навколо можливої зміни алфавіту. А дехто йде далі слів і вже випускає українські книги латиницею.

«Так, світ більшою мірою користується латиницею, – коментує Богдан Петренко. – І, можливо, іноземцям з нею було б простіше. Але, з іншого боку, у нас і так вивіски дублюються англійською. Та і як зблизить Україну та Європу той факт, що іноземці приїдуть до нас і читатимуть незнайомі їм слова знайомими літерами? А щодо відриву від «русского міра», то росте покоління візуалів, які радше дивитимуться влоги, аніж читатимуть друковану інформацію. Тож постріл латиницею буде в «молоко», більш західною Україна від цього не стане».


Vse bude dobre! Навіщо владі перехід на «латинку»?
«Енеїда» Котляревського латиницею – не перша книга видавництва «Zалізний тато», яка виходить саме такою абеткою (фото zalizniytato.org.ua)

Але справа не тільки у візуалах. «Відмова від кирилиці відгородить нас від Росії та наблизить до Європи» – головний аргумент прихильників латиниці, – зазначає Володимир В’ятрович. – Проте насправді зміна письма може відіграти протилежну роль – посилення русифікації. Останні роки дедалі більше російськомовних громадян переходять на українську. Запровадження латинки створить додатковий бар’єр і зупинить багатьох із них. До того ж, така зміна може спровокувати рух у протилежному напрямку – звична кирилична росі

Джерело