«Україна - це УРСР, на якій поміняли вивіску. Припускаємо ми, українці, що разом хочемо добре жити. Причому «добре жити» чітко артикулюючи. Адже наша проблема часто в тому, що ми не описуємо те, що хочемо мати. Наприклад, в моєму розумінні гарне життя - це не життя в закритому котеджному містечку, де паркан п'ять метрів, за який ніхто не перелізе. Ні, треба ще мати котеджне містечко без парканів. Наприклад, як в Північній Америці, там не потрібні паркани, там безпечно. Я хочу, щоб мої діти могли безпечно виходити на вулицю гуляти, щоб мене оточували щасливі люди, у яких гарна якість життя», - каже він.

Як це досягається? Є кілька пунктів, за якими можна рухатися. Це висока якість життя, високі доходи, справедливе регулювання, правосуддя.

Анатолій Амелін пояснив, чому хороше життя – це не котеджне містечко і п'ятиметровий паркан

«Ну, і якісний державний сервіс, який в собі містить медицину, освіту і так далі. Безпека в першу чергу. Багато людей, які їдуть на заробітки в Європу, відзначали: у них зарплата - не єдиний аргумент, чому вони туди їдуть. Якість життя плюс безпека. Ось вирішивши комплексно ці питання, ми можемо тут міняти екосистему», - міркує Амелін.

Українці повинні розуміти, що бажання добре жити - це не вирішення якоїсь абстрактної влади, десь там, в Києві, а воно залежить від нас.

Джерело