Разом пішли добровольцями воювати на схід у 2014 році жителі Городка Назарій Чепко та його батько Олесь Королівський. Чоловіки обидва брали участь в Революції Гідності в Києві. Та під час початку антитерористичної операції вирішили вдвох, таємно один від одного, приєднатися до добровольчих батальйонів. Пізніше воювали в складі Збройних сил України: Назарій – в складі 93 окремої механізованої бригади, Олесь – у 20 мотопіхотному батальйоні. Свою історію вони розповіли Суспільному.

"Подзвонили волонтери, сказали, що везуть сюрприз. Я щось в душі відчував. І вже коли під’їхав автобус, почали виносити речі, і він виходить останній. Чесно кажучи, я очікував від нього це", - так про зустріч із сином у 2014 році під час антитерористичної операції на сході України розповідає доброволець Олесь Королівський. Із сином, каже, має різні прізвища, бо замолоду їздив на заробітки і був змушений змінювати документи.

Назарій – його перша дитина, каже Олесь Королівський: "Він невипадково навіть народився на день української армії. Переживав за нього. За нього більше, як за себе. Я би не знав, що сказати вдома дружині, якби щось сталося з сином".

Батько з сином з Хмельниччини, які разом були в зоні ООС, поділилися спогадами

Назарій Чепко каже, що для нього на війні найважчою була присутність батька на позиції в Донецькому аеропорті: "Коли ти з батьком сидиш в одному окопі, по вас стріляють танки, міни, то це зовсім по-іншому. Я пам’ятаю: метеостанція Донецького аеропорту, там в мене, фактично, було бойове хрещення. І коли почалася перша стрілянина, я почав шукати батька, бо я за нього хвилювався".

Далі шляхи батька й сина розійшлися. Назарій воював в добровольчому батальйоні "Айдар", вступив в Збройні сили України, востаннє був на сході в складі 93 бригади. Його батько також на той час увійшов в склад Збройних сил, востаннє служив в 20-му мотопіхотному батальйоні. Згадує слова командира: "Твоя мотивація, що ти без грошей, без нічого. Ти мотивував наших хлопців, які тоді вже отримували заробітну плату, ти мотивував їх до певних дій, що треба захищати Україну".

Найважчим після того, як воювали в різних підрозділах, згадує Олесь, було розуміння ситуації на сході. Назарій на той час останнім відходив з Донецького аеропорту, каже Олесь Королівський: "Він мені тоді подзвонив і каже: "Тату, нас так луплять з артилерії, що просто розіб’ють". Це були такі години, коли я знаю ситуацію. А дружині що сказати?"

Зараз чоловіки займаються громадською діяльністю. Олесь час від часу їздить на схід як волонтер. Назарій – депутат Городоцької міської ради.

"Я вважаю, що українці, які довели любов до своєї держави своїми вчинками, саме вони і повинні займатися державою", - каже Назарій Чепко. Його батько Олесь Королівський додає: "Завжди в українця в генах насправді закладена свобода, воля і незалежність".

Чоловіки показують меморіал в центрі Городка, в композицію якого закладені привезені з обстрілів уламки від снарядів та мін. Назарій каже: для мирного міста - це символ того, що війна досі триває.

Джерело