20 січня 2015 року закінчилась оборона Донецького аеропорту. Люди витримали – не витримав бетон. Українські кіборги стали героями не лише для країни, а й для всього світу стали символом мужності, стійкості та відваги. Оборона ДАПу увійшла в історію російсько-української війни, про цю оборону вже написані книги і знято фільм. Але ще дуже багато історій є у тих, хто 242 дні не давав ворогу спокійно дихати. Хто евакуйовував під обстрілами артилерії та танкових гармат побратимів і вивозив двохсотих. Ці історії повинні знати наші діти, має знати світ. Щоб ні в кого не було навіть сумніву, хто воює проти нас, і що ми воюємо за свою землю. Міноборони затвердило 20 січня, як День вшанування захисників Донецького аеропорту. Про бійців ДАПу, дізнавалася журналістка "5 каналу".
Кіборги. Саме так називали наших захисників за стійкість під час оборони Донецького аеропорту. Під шквальним вогнем супротивника вони трималися 242 дні. "Вони вистояли! Не витримав бетон!". Він – один із них. Геннадій Дубров на позивний "Бізон" був активним учасником Революції Гідності. Після подій на Майдані пішов у добровольчий батальйон, у складі якого потрапив у Піски. Донецький аеропорт розташовувався неподалік, "Бізон" ні хвилини не сумнівався, він повинен туди потрапити. У Донецькому аеропорту Геннадій був близько місяця. Розповідає: не було жодного дня, коли не стріляли б. В один із таких днів "Бізон" мало не загинув.
"Ми біжимо до поста, стріляють з усіх боків, так як це закрите приміщення свист куль сильний, і ти не знаєш де саме вони летять, і тут я біжу наступаю на лід, підскользуюсь, падаю і в цей момент в районі моїх грудей проходить 3 кулі 12 та 7, тобто вони прошили б мене, бронік й полетіли далі", – розповідає кіборг Геннадій Дубров.
ДАП запам'ятався "Бізону" не лише боями і втратами побратимів. Були і веселі моменти. Кіборги замовляли піцу та навіть викликали поліцію.
"На той час командиром оборони був Душман і питаємо що робити там стріляють, а він такий якщо стріляють викликайте міліцію. Музикант набирає 102, потрапляємо ми на українську територія, і починаємо, а допоможіть, нас хочуть вбити, хвилина пауза – поліцейський таки – де ви? Музикант такий – новий термінал Донецького аеропорту. Пауза – і геніальна відмазка, блін, так це ж Донецьк, телефонуйте в Донецьку поліцію, це не наша зона відповідальності", – пригадує кіборг.
Журналістам потрапити в ДАП було непросто. Одним із тих, кому це вдалося, був телеоператор Владислав Журенко.
"Там дуже важко сказати що це аеропорт, там залізо стирчить, і полетіли іскри, і я тоді ще хотів запитати звідки тут ток, електроенергія, чому тут коротке замикання, і тут говорять це рікошети, пулі, а я думав це іскри", – розповідає телеоператор Владислав Журенко.
Усе почалося в ніч на 26 травня 2014 року, коли російські бойовики зайшли на територію Донецького аеропорту.
"Мені подзвонив на мобільний телефон Ходаковський, бивший керівник "Альфа" в Донецькій області та запропонував зустрітися, щоби обговорити здачу аеропорту їм і передачі його їм під охорону. Після отримання ультиматуму у нас і в думках не було, що ми залишимо цей аеропорт. Ми зразу же розуміли, що наступає такий момент серйозний дуже, але особовий склад до цього вже був готовий", – зауважує керівник зведеного підрозділу в Донецькому аеропорту.
Українські армійці дають відсіч бойовикам. Під час бою знищують третину терористів з батальйону "Восток". У вересні 2014 бойовики починають активно штурмувати летовище. Відтоді вогонь там не вщухав. Військові продовжують утримувати аеропорт. Але 13 січня 2015 року внаслідок тривалих танкових обстрілів падає диспетчерська вежа. Найкривавіші дні розпочалися 20 січня 2015 року. Саме цього дня російські бойовики підривають перекриття нового терміналу. Він перетворюється на руїни. Під його завалами гинуть 58 українських захисників.
"Аеропорт на сьогоднішній день як символ. Символ протистояння оцій російській агресії. Мужність показували бійці і то таку суттєву незважаючи ні на що, на ті складності, які нас там чекали в морози не було де навіть воду розігріти все замерзле було. Найважче було пережити втрату бійців а так все єрунда", – підсумував військовослужбовець 80 окремої десантно-штурмової бригади Віталій Любенко.
Катерина Ментус, Дар'я Воронкова "5 канал"
Джерело
