У господарстві 23-річної Марина Грицик десять коней, дві корови, теля, коза, кролі, поні, собаки та коти. Утримують всіх власним коштом Марина і її хлопець, живуть у селі Рябці поблизу Чернігова. Постійно просити гроші у волонтерів вони не хочуть, тому вирішили заробляти самі. Поки сири роблять для себе, друзів і знайомих, у майбутньому хочуть запустити повноцінне виробництво, аби була змога допомагати тваринам.
11-річна Перрі – перший кінь, який з’явився у Марини Грицик. Із нею дівчина виступала у кінному театрі в Києві. Разом переїхали в село Рябці поблизу Чернігова. Зараз у Марини шестеро коней. Спочатку дівчина просто хотіла знайти компанію Перрі, аби тій не було сумно, але вийшло так, що почала рятувати коней із бійні. Звідти ж з’явився і Грант.
"Він такий, прямо бубочка, найбільш добродушний, найбільш велелюбний, найгарніша конячка. Йому чотири роки, уже майже п'ять, виходить. Ми його забрали у віці 11 місяців і він був таким маленьким, крихітним лошатком", – розповідає Марина.
З її слів, забрати коней почали просити інші люди. Місця для всіх ставало замало. Тоді дитячі мрії про власну конюшню Марина із хлопцем почала втілювати в життя. В один момент коней у пари стало більше 20.
Пара взяла двох корів. Одна з двох Марини – це Золушка, яку забрали з ферми. Там тварина жила у поганих умовах, розповідає дівчина.
"Їй чотири роки, вона у нас нещодавно, ми її забрали, купили із ферми, вона у нас важко отелилась. Вони були не в дуже гарних умовах там на фермі, вона народила двійнят і, на жаль, телята не вижили. Дуже мало харчування було, дуже мало вітамінів. Ми її потім дуже довго лікували".
Понад рік тому Марина почала займатися виробництвом сирів. Готує для себе, іноді купують друзі та знайомі. Проте, навіть це не допомагає утримувати все господарство. Гроші, які заробляє на продажу сирів, дівчина витрачає на ліки, вітаміни та корм тваринам. У майбутньому Марина планує розширити виробництво й виготовляти сири на продаж.
"Якби у нас було менше всіх оцих врятованих тварин, можливо, ми до цього і не прийшли б, бо не треба було б такої кількості грошей. Тварини хочуть їсти завжди і ми шукаємо якісь варіанти, як можна заробити".Окрім коней та корів, у пари живуть коти, собаки, кролі, коза і поні – Ельза і Луна. Вони з’явилися у дівчини кілька місяців тому.
"Знайомому віддали цих поні, люди награлися, вони стали непотрібні, а в нас було троє телят, ми їх ростили. І він запропонував помінятися, сказав, що йому потрібні корівки. Корів взимку годувати треба більше, ніж поні. Тому ми погодилися, корів у мене поки вистачає, а поні ще нема. Щоправда, не знаю, навіщо вони нам. Але тепер у нас іще є й поні, вони гуляють у нас".
Хоча з утриманням і лікуванням тварин часом доводиться важко, каже Марина, від них вона отримує найголовніше – любов.
"Вони дуже велелюбні і дружні тварини, головне їх любити і вони відплатять тим самим". Читайте також:Фермер-блогер: як Михайло Травецький рятує корів від скотобійні
Джерело
