Отже, беремо факт, я працюю завжди з фактами. Беремо слова Венедиктової. Вона сказала, що кримінальна справа, за якою звинувачуються Порошенко і Медведчук, – одна й та сама. Якщо так, то виникає кілька питань до правосуддя.
Порошенко відпустили під особисте зобов'язання, а це означає, що він має можливість ходити на всі телеканали, виступати на радіо, зустрічатися зі своїми виборцями як народний депутат, працювати з колективом "європейської солідарності" і в стінах Верховної Ради. Медведчук цього позбавлений!
Він перебуває під цілодобовим домашнім арештом вже майже 10 місяців. Хоча за Кримінальним процесуальним кодексом суцільний домашній арешт не може бути більше 6 місяців. Повна ізоляція Медведчука від особистого спілкування зі ЗМІ, активом ОПЗЖ, виборцями і заборона відвідувати роботу у Верховній Раді, заборона бути присутнім на засіданнях профільних комітетів, виступати з трибуни парламенту під час сесій. Тобто як би хто не ставився до цих підозр, маємо в реаліях подвійні стандарти відношення до двох народних обранців.
А тепер по суті. До 2019 року Віктор Володимирович був пересічним громадянином, не депутатом, не уповноваженим на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, а Петро Олексійович з 2014 по 2019 – президент України. Яке юридичне відношення до торгівлі вугіллям мав Медведчук, нікому невідомо. Яка державна зрада? Повний нонсенс! А Порошенко до торгівлі вугіллям мав відношення, без його втручання це було б неможливо. Хоча і його тут правової та юридичної провини немає. Це кажу вам я, постійний політичний опонент Порошенко. До введення блокади в 2017 році на непідконтрольній території Донбасу працювали українські шахти, зареєстровані за нашим законодавством, і вони платили податки до бюджету України, а шахтарі, громадяни України, отримували свої кровні на підконтрольній Україні території. Так що природною є вимога до суду про негайне зняття домашнього арешту з Медведчука. Його повинні відпустити під особисте зобов'язання якомога швидше.
Ясно на 100%, що справа політична. Суд щодо Медведчука точно використовується для зведення політичних рахунків, і закон у нас не один для всіх. Подвійні стандарти-вибіркове правосуддя. Влада не дає опозиційному політику Медведчуку захищати своїх виборців як народному обранцеві, цим самим обмежує як його, так і виборців, які голосували за найбільшу опозиційну партію, яка називається ОПЗЖ – вона найчисленніша в нашому парламенті.
Оскільки ми маємо диктатора Зеленського, у нас вибіркове правосуддя, телефонне право, і у нього фактично судова гілка влади в кишені, тому прогнозувати щось дуже важко.
Віталій Журавський задля "112 Україна".
Джерело
