20 січня у Запорізькій міськраді відбулася зустріч з ініціативною групою, яка пропонує перенести пам’ятник Богданові Хмельницькому з парку Металургів на більш видиме для містян місце. Які аргументи авторів ідеї та чому зміна "прописки" монументу стикається із критикою — з'ясовувало Суспільне.

Історія пам'ятника

На початку 60-х років минулого століття на острові Хортиця розпочалося будівництво бази відпочинку Алюмінієвого комбінату. На місті будівництва вирішили насипати невеликий курган, а на ньому встановити монумент, який би вшановував пам'ять героїв козацької доби. У 1965 році, на кургані з'явилася бетонна скульптура Богдана Хмельницького — робота запорізьких скульпторів Михайла Худаса та Федора Зайцева.

У 90-х, коли база Алюмінієвого комбінату прийшла у занепад, до 400-річчя з дня народження гетьмана скульптуру вирішили перенести в місто. За допомогою крану її демонтували та відправили на реставрацію. Пам'ятник вкрили мідними пластинами, і встановили біля входу у парк Металургів, на вулиці Богдана Хмельницького.

Перенесення пам'ятника Хмельницькому у Запоріжжі: Аргументи "за" перенесення

Ідею знову перенести пам'ятник озвучили назагал на мітингу у жовтні минулого року. Тоді на акцію зібралося близько 30 людей: представники громадських і козацьких організацій, ветеранських спілок та об’єднань, співробітники Національного заповідника "Хортиця"та Запорізького Національного університету.

На думку ініціаторів, зараз скульптура прихована від містян, і багато хто навіть не здогадується про його існування. Серед пропозицій для нової "прописки" гетьмана називали площу Запорізьку, майданчик на виїзді з вулиці Богдана Хмельницького на греблю “Дніпрогесу” або перехрестя вулиці Богдана Хмельницького та проспекту Металургів. На останньому варіанті наразі й зупинилися.

"Нам, жителям цього міста, яке ми асоціюємо із козацтвом, козаками та Хортицею, нам просто соромно ось таку скульптуру засунути як садово-паркову скульптуру. Ми вважаємо, що ця скульптура має займати достойне місце, щоб його бачили більше запорожців", — сказав під час жовтневого мітингу В'ячеслав Зайцев, історик та завідувач відділу Національного заповідника "Хортиця".

Учасники мітингу запропонували також створити алею, або меморіал козацької слави, з бюстами, погруддями історичних діячів, гетьманів та кошових отаманів.

Як повідомив Суспільному один із учасників ініціативної групи щодо перенесення пам'ятника, журналіст, письменник та музикант Валентин Терлецький, під час зустрічі у міськраді 20 січня, в.о. міського голови, секретар міськради Анатолій Куртєв пообіцяв, що незабаром буде скликане засідання робочої групи на чолі з Владиславом Ніколаєвим, начальником управління внутрішньої політики, преси та інформації Запорізької міськради. Також, на засідання запросять представників КП "Титан", на балансі якого перебуває монумент.

Аргументи "проти" перенесення

До участі у зустрічі в міськраді запросили фахівців: начальника відділу охорони культурної спадщини Запорізької міської ради Ігоря Кисліцина, депутата міської ради, доктора історичних наук, доцента кафедри дизайну Хортицької національної академії Віктора Філаса, історика-краєзнавця Романа Акбаша, головного спеціаліста з охорони культурної спадщини департаменту культури і туризму Запорізької міської ради Павла Кравчука.

Краєзнавець Роман Акбаш висловлюється "проти" перенесення скульптури, натомість запропонував зосередити увагу на створенні нових пам'ятників.

У коментарі Суспільному він зазначив: автори ідеї не представили жодного проєкту, згідно з яким пам'ятник Хмельницькому буде вписаний у міський простір. За його словами, скульптура створювалася з огляду на те, що буде розташована посеред паркової зони, і має відповідний масштаб, а посеред радянської забудови проспекту Металургів вона виглядатиме "чужорідно".

"Як він поєднуватиметься в такому розмірі з міською архітектурою вже, не як садово-паркова скульптура, тут ось питання. І тому я, насамперед через це, проти. Тому що хотілося, щоб нарешті стали якось вести діалог, дискутувати з приводу наших пам'яток. І щоб це були вже якісь проєкти, щоб ми знали, що це буде, а не коли вже відкрили у Фейсбуці почали писати гнівні коментарі, а чому не подобається та таке інше", — каже краєзнавець.

Окрім цього, Роман Акбаш каже, що практика зосередження пам'ятників та меморіалів на проспекті Соборному і магістральних вулицях міста насправді шкодить туристичній привабливості. На його думку, віддалені від центру райони та вулиці поза "найдовшим у Європі проспектом" мають право на власні туристичні "магніти", що робили б дослідження Запоріжжя для містян та туристів цікавішим.

Погоджується із думкою Романа Акбаша і запорізький скульптор Борис Чак, учень одного з авторів скульптури — Федора Зайцева та учасник перенесення та реставрації пам'ятника Хмельницькому у 90-х.

"Ця скульптура монументальна, але вона розрахована для парку, і зараз стоїть на своєму місці. Це місце свого часу довго обирали за висновком Обласного відділу архітектури. Для того, щоб поставити її на проспекті Металургів, їй потрібен величезний п'єдестал, але вона все одно загубиться у цьому просторі", — каже він.

Окрім того, скульптор додає, що зміна місця розташування монументу порушує композиційну логіку: на Хортиці, Хмельницький вказував рукою на Дніпро, на нинішньому місці — на однойменну вулицю. На перетині ж вулиць Хмельницького і Металургів просто немає об'єктів, на які гетьман своїм жестом звертав би увагу перехожих.

Так чи інакше, критики проєкту наголошують на тому, що рішення про перенесення пам'ятнику має відбутися із широким залученням громадськості, а також спеціалістів для консультацій та слухань.

Читайте нас у Telegram

Підписуйтеся на Суспільне Запоріжжя у Viber

Джерело