З 6–ти років Ігор не випускає з рук шахів. Саме тоді батьки вирішили віддати сина до шахового клубу.
"Ми йому відразу купили найлегші задачки для дітей по рівню і він годинами просто сидів і вирішував ці задачки, от настільки йому стали шахи цікаві й захопливі, що не можна було його відірвати", – каже мати хлопчика Наталія.
Уже через рік Ігор брав участь у своєму першому турнірі. Згодом став чемпіоном України з шахів у своїй віковій категорії. А торік виборов титул майстра спорту України з шахів та отримав міжнародне звання за перемогу в дорослому чемпіонаті з рапіду, гру в шахи на швидкість.
"Це як битва думок, і від цього ти отримуєш задоволення, тому я можу так довго висиджувати партію, багато хто не розуміє, як взагалі так можна, але якщо ти займаєшся улюбленою справою, то ти не звертаєш увагу на годинник", – розповідає Ігор.
Безліч кубків, грамот і медалей. За свої 12 років за плечима Ігоря десятки перемог на турнірах не тільки в Україні, а й в усьому світі. Наприклад, ось цей диплом він отримав нещодавно за перемогу в юнацькому гран–прі з шахів у своїй віковій групі.
Турнір відбувався онлайн. Серед близько 3000 учасників з усього світу до Суперфіналу потрапили по шість найкращих із кожної вікової категорії. Протягом тижня грали між собою. У результаті, юний українець на півтора бала обійшов свого головного суперника, однолітка зі США.
"Я грав з самим молодим гросмейстером у світі, який нещодавно побив рекорд, і вже після 1 партії, коли я почав грати я під час партії зрозумів, що він також людина, він також помиляється, і в цілому ніякого хвилювання не було", – каже Ігор.
Юний шахіст каже: легше грати, коли ти бачиш суперника, а не тільки монітор перед собою. Найтяжче для хлопця було повірити в себе після поразки в одній із партій.
"Найскладніше було налаштовуватися після поразок, було неприємно", – вважає хлопчик.
"Звісно, він засмучується. Тому що, Ігорь налаштовується на кожну партію і хоче виграти, але не завжди виходить так як хотілося б, і це дуже складно для дитини, ну і для мене як для мами", – вважає мати Наталія.
Щоденні тренування по дві–три години – такий графік хлопчика.
"Багато дітей самостійно не любить займатися їм хтось потрібен, потрібен тренер от у Ігора цього немає він сам може взяти книгу там йому скажеш те те вивчи і він дійсно вивче. Шахи це такий собі наркотик, якщо ви раз спробували і у вас стало виходити, пішли результати – дитину далі й заставляти не потрібно", – переконаний тренер Ігоря з шахів Володимир.
Зупинятися на досягнутому Ігор не збирається. У його подальших планах здобути найвищий шаховий титул – гросмейстера.
Катерина Ментус, Едвард Белінський, "5 канал"
Джерело