Ситуація довкола України – головне питання на порядку денному Євросоюзу та НАТО.

Європа прокинулася. І вже не просто "висловлює глибоке занепокоєння" та підтримку Україні, а надсилає конкретні та своєчасні вантажі. Велика Британія продемонструвала, як мають діяти європейські держави, якщо російський агресор стукає чобітьми у двері. Британські літаки привезли до Києва легке протитанкове озброєння. Це новітні гранатомети NLAW – аналог американських "Джавелінів". Країни Балтії готуються передати зброю американського виробництва Україні і вже отримали на це дозвіл у Вашингтона. Про готовність дати озброєння заявила і Чехія. Уряд Нідерландів також заявив про готовність надавати Україні військову допомогу. Іспанія відправляє до Чорного моря свої військові кораблі. Німеччина, яка від початку російського вторгнення в 2014 була категорично проти передачі озброєння Україні, нині хоча й досі дотримується такої позиції, але вже на настільки категорично. Чи готова стара Європа допомагати нам у протистоянні новій російській агресії, дізнавалася журналістка "5 каналу" Христина Катарина для програми "Час за Гринвічем". 

Ситуація довкола України – головне питання на порядку денному Євросоюзу та НАТО. Європейські лідери продовжують війну з Росією на дипломатичному фронті. Замість слів занепокоєння уже лунають різкі заяви в бік Москви. Позиція одностайна: Україну – непохитно підтримують, РФ – критикують і застерігають від агресивних дій. Кремль закликають відвести війська від українських кордонів та припинити зазіхання на наш суверенітет і територію.

Не лише

"Ризик конфлікту цілком реальний. Члени НАТО закликають Росію до деескалації, адже будь-яка подальша агресія коштуватиме Москві дуже дорого. НАТО – це військовий альянс, який не дозволить Росії чи будь-якій іншій країні вчиняти такі дії", – розповів Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг.

"Ми не приймаємо спроби Росії поділити Європу на сфери впливу. Ми продовжуємо відстоювати фундаментальний принцип – Україна сама може вирішувати, що їй робити – це суверенна держава", – сказала голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.

Якщо ж Москва не почує, і все ж наважиться на вторгнення, Європа відповість небаченими санкціями. Їх готують спільно з американськими партнерами. Зокрема, за подальшу атаку на Україну Росія може поплатитися "Північним потоком-2", який їй обійшовся у понад 10 млр доларів. Німеччина обіцяє призупинити проєкт у разі нової агресії Кремля.

"Наш європейський дім базується на спільних правилах. Для Німеччини вони основоположні. Тому в нас немає іншого виходу, ніж захищати ці спільні правила, навіть якщо доведеться заплатити високу економічну ціну. Ми не раз наголошували: якщо енергетику використають як зброю, то це матиме наслідки для газогону "Північний потік-2", – сказала міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок.

Упродовж тижня чільниця німецького МЗС обговорювали ситуацію довкола України як із Києвом, так і зі Сполученими Штатами, та самою Росією. Понад 100 тис. російських військ на українських кордонах Берлін називає загрозою не лише для України, але й для всієї Європи. Проте відповідати на цю загрозу готовий лише політично та економічно. Надавати ж Києву зброю для захисту від Кремля Німеччина поки відмовляється.

"Упродовж багатьох років німецький уряд дотримується конкретної стратегії, і ця стратегія стосується того, щоб не експортувати летальне озброєння. Ми не змінювали цієї стратегії, коли прийшли до влади", – сказав канцлер Німеччини Олаф Шольц.

Значно рішучіше за Берлін діє Лондон. Там російську агресію вважають катастрофою для всього світу. Аби цій катастрофі запобігти, Велика Британія допомагає Україні військово. Києву передали кілька партій легкого протитанкового озброєння. І на цьому Королівство не зупиниться. Тамтешній міністр оборони не виключає нових поставок зброї українській армії на тлі можливого вторгнення Росії.

Готовність поділитися з Києвом зброєю уже висловила Чехія та країни Балтії. Разом з тим Європа не втомлюється вести з Москвою діалог та шукати дипломатичних шляхів виходу з кризи. Українське питання звучить у кулуарах Євросоюзу, НАТО та ОБСЄ: двосторонні зустрічі, телефонні розмови та круглі столи. І хоча лідери визнають: поки не відомо, чи вдасться словами зупинити Москву, спроб усе ж не полишають. Адже поки говорять дипломати, гармати мовчать.

Христина Катарина, "Час за Гринвічем"

Джерело