«Леонід Макарович, візьміть парасолю, на вулиці дощ! - То нічого, я між крапельками» - цей анекдот українці переказували один одному, коли згадували про президента Кравчука. Його називали хитрим лисом, а бувало, що й перефарбованим лисом, натякаючи на його комуністичне минуле. Та все ж саме Кравчук зумів провести Україну між крапельками, а потім залишити президентське крісло наступнику, попри напружені стосунки з ним та болісний програш йому на виборах, йдеться в ТСН.

Він сам наполіг, щоб влаштувати церемонію передачі влади, хай якою болісною була поразка, Кравчук, у супроводі почесної варти та численних журналістів, провів Кучму в президентську резиденцію і в колишній свій кабінет. «Сказав: я хочу закласти таку традицію, коли президенти будуть мінятися, то кожен наступний віддавав шану і належне попередньому, а не бігав за ним з палицею», - розповідав Кравчук.

Традиція не прижилась. Ніхто з наступних президентів більше не виявляв такої поваги до новообраного глави держави, а в Кравчука почались складні часи. Він мусив обирати: назавжди залишитись напівзабутою символічною постаттю - першим президентом чи спробувати повернутись в активну політику. Він обрав політику та пішов в депутати на чолі партії СДПУ(о), яка швидко зажила дурної слави, зокрема, і через роль одного з її лідерів - Віктора Медведчука.

"Хитрий лис" та "перефарбований лис": який політиком запам’ятався перший президент України

У середині двохтисячних Кравчук очолив опозиційний блок "Не Так"!, створений на противагу президенту Віктору Ющенку, який переміг завдяки Помаранчевій революції, де народилось гасло "Ющенко - Так"!

Блок "Не Так"! запам'ятався примітивно маніпулятивними рекламними роликами, та з тріском програв вибори. А Кравчук нарешті розійшовся з політсилою Медведчука, який тоді вже активно дрейфував в бік Росії.

А в 2010, коли за президентську булаву боролись Янукович і Тимошенко,  Кравчук відкрито підтримав саме прем'єрку. За ці політичні кульбіти йому не раз дорікали, мовляв, навіть для політика занадто гнучкий. «Одна людина робила, а інші тільки думали про себе», - заявляв тоді Кравчук.

І Леонід Макарович теж це уособлює і це сформовано його життям. Він змушений був, як українець, українець органічний, із західної України, він змушений був пристосовуватись до радянського режиму, до різних змін політичної кон’юнктури.

Революція Гідності: грудень 2013, учасників Майдану ще не вбивають, але вже б'ють і катують. Кравчук радить Януковичу звільнити всіх силових керівників та уряд, щоб зняти напругу. І ще - погоджується модерувати так звані круглі столи, за участі всіх президентів. Політтехнологи Януковича в такий спосіб намагались створити ілюзію: нібито влада прагне діалогу з мітингарями. «Криза, на жаль, продовжується і загострюється. Тому завдання сьогоднішнього круглого столу знайти шляхи порозуміння...», - заявляв він.

«Ніякого рішення за столом, круглим, квадратним бути не могло, тому що позиції були різні. Тому ці столи, як і багато інших круглих столів, залишились як не дуже вдалий політтехнологічний крок влади», - підсумовував зрешту політик.

Спокійна пенсія - це не для нього. Коли Леонід Кучма йде з тристоронньої контактної групи, 86-річний Кравчук погоджується очолити українську делегацію в Мінську.

«Час для відпочинку не настав. Я прийняв рішення, якщо я зможу, а я хочу цього, щоб пришвидшити мир на Донбасі, я це буду робити до останнього подиху. Ось чому я і погодився», - казав Кравчук.

Перший президент болісно переживає війну на Донбасі і часом забуває про дипломатію. «Я буду стріляти до останнього, поки у мене руки будуть тримати зброю, поки буду бачити ворога. Я його, сучого сина, до себе на поріг не запрошував, він прийшов сам. Я його вб'ю, як тільки він з'явиться. Що буде далі, мене вже не цікавить», - додає він.

Він робить те, що вміє намагається переконати, достукатись до росіян. Тому нерідко з'являється в ефірах російських каналів, хоча і знає: його по-шулерськи використовують у цій пропаганді.

Він не збудував собі Межигір'я, обходився без кортежів та погоджувався робити будь-що, де міг бути корисним. Навіть, якщо запрошували очолити почесну раду в звичайній школі. Не терпів сидіти без діла. І, хоча й не уникнув помилок, зумів пройти, як завжди - між крапельками: залишитись патріархом та не знецінити своє звання - перший президент України.

Читайте також:

Евакуація з прифронтових міст триває, люди до останнього відмовлялись залишати домівки

Сумські підлітки створили онлайн гру з подій на острові Зміїний, в якій використали знамениту фразу

На очах 10-річного хлопчика окупанти вбили його батьків і дядька, та зараз він не дозволяє собі навіть плакати

Джерело