Румунська спільнота пропонує перейменувати понад 30 вулиць в Чернівцях на честь відомих науковців, медиків, політиків та культурних діячів своєї громади. Серед них — колишній мер міста Траян Попович, який має звання Праведника Світу за порятунок євреїв на Буковині. Водночас є декілька діячів, яких історики називають суперечливими через антиукраїнську позицію та прихильність приєднання Північної Буковини до Румунії.

Суспільне дізналося, на честь кого пропонують назвати вулиці та як вшановувати видатних постатей Буковини, які впливали на державотворення, але не були українцями.

Початок перейменування вулиць через російську агресію

Після повномасштабного вторгнення РФ в Україну в Чернівцях вирішили перейменувати понад 200 вулиць та провулків, пов'язаних з Росією та Радянським союзом. 24 червня відбулися громадські обговорення щодо перейменування перших 67 вулиць, де містяни пропонували свої назви.

На обговорення прийшли й представники румунської спільноти з пропозицією вшанувати діячів їхньої громади, які жили в місті в різний час та впливали на нього.

Активіст Драгуш Олару повідомив, що румунська спільнота підготувала список 33 відомих діячів румунської спільноти.

"Серед вулиць, які пропонують перейменувати, — імені Боброва (радянського воєначальника, учасника Першої та Другої світових воєн — ред.). На цій вулиці жив перший лікар чернівецької лікарні Ісидор Бодя. Він проживав тут до смерті. Ми б хотіли, щоб цю вулицю назвали на його честь", — розповів Олару.

Також серед пропозицій громади є представники, які прославляли Буковину: художник, який розмалював та відновив десятки церков; мовознавець, родом з Магали, який був професором Паризького та Лондонського університетів; засновник місцевого лялькового театру.

Читайте також: Видавав документи людям, яких не існувало. Історія мера Чернівців, за якого існувало єврейське гетто Як вшановувати відомих діячів, які були не українцями

Право на вшанування у вигляді монументів чи пам'ятних місць мають діячі, які відігравали значну роль у національному та державному творенні. В Україні помітну роль відігравали й представники інших національностей, особливо це помітно в такому мультикультурному регіоні як Буковина, вважає кандидат історичних наук Чернівецького національного університету Назарій Христан.

"У час Австрійської й Австро-Угорської імперії акцент робився на видатних діячах періоду правління дому Габсбургів, у міжвоєнний час – це були діячі румунського культурного простору. Радянський період був зумовлений політикою «насадження» абсолютно чужої й незрозумілої пам’яті про російських/радянських «героїв/подій» для буковинців. Тепер перед нами максимально широкий спектр героїв минулого, які дотичні до нашого державотворення. Виходячи із цього, буде правильно вшановувати пам’ять справді видатних постатей, які не завжди були українцями", – розповідає Христан.

Водночас важливі самі постаті, які пропонують представники спільноти. Більшість з переліку, який надала румунська громада, сприяли культурному розвитку Буковини. Але є такі, яких цінують у румунському національному просторі, водночас вони пов’язані з антиукраїнською діяльністю. Історик називає двох осіб:

"Янку Флондор – перший в переліку, але абсолютно неприпустимий для вшанування в умовах сучасної України, адже вказаний політичний діяч у час Української національної революції 1917-1921 років активно боровся за приєднання Північної Буковини до Румунії, займався антиукраїнською національною пропагандою й нівелюванням українських культурно-правових інтересів.

Євдоксій Гурмузакі – не менш контроверсійна постать у переліку. Людина значних інтелектуальних здібностей, активний борець за права румунів Північної Буковини у час «Весни народів» й опісля. Водночас – абсолютно ігнорував права українців на самовизначення й виражав до них серйозну ворожість (межувала із шовінізмом)", — говорить історик.

Христан вважає, що визнання прав нацспільнот є правильним, втім не потрібно називати вулиці іменами діячів, які намагалися заперечити українську державність. Згідно з досвідом Чехії, Словаччини, Польщі, Румунії, є співвідношення – не менше 70% пам’ятних місць повинні бути присвячені титульній нації, а 30% — пам’яті національних меншин. Цифра може коливатися залежно від особливостей регіону.

Пропозиції румунської спільноти

У зверненні до топонімічної комісії громада надала список діячів та обґрунтування, чому потрібно перейменувати вулиці на їх честь:

Янку Флондор — політичний діяч, доктор права, уповноважений міністр в Адміністрації Буковини у 1919 році. Народився та похований у Сторожинці. Секстіл Пушкаріу — мовознавець, літературний критик, заступник голови Румунського товариства культури та літератури на Буковині, професор румунської філології та декан філологічного факультету (1914-1918) Чернівецького університету). Іон Ністор — історик, ректор Чернівецького університету (1920-1921 та 1933-1940). Джордже Ловендал — всесвітньо відомий художник, портретист (написав чимало портретів буковинських селян), засновник Чернівецького професійного лялькового театру. Євдоксій Гурмузакі — історик, член Румунської Академії Наук, крайовий голова Буковини (1872-1874), почесний громадянин Чернівців, народився у Чорнівці. Траян Попович — міський голова Чернівців (1941), врятував від депортації приблизно 30 тисяч євреїв, за що включений до списку Праведників Світу. Грігоре Нандріш — мовознавець, голова Румунського товариства культури та літератури на Буковині (1929-1940), професор славістики Чернівецького університету культурний аташе в Англії, професор Паризького та Лондонського університетів. Народився в Магалі. Петро Могила — теолог, митрополит Київський, Галицький і всієї Русі, син волоського та молдавського господаря Симеона Могили. Митрополит Сильвестру — релігійний діяч, педагог, літератор, заступник голови Румунського товариства культури та літератури на Буковині, автор підручників. Іон Г. Сбієра — член-засновник Румунського академічного товариства, адміністратор бібліотеки Буковини, наставник румунського поета Міхая Емінеску. Ісидор Бодя — лікар, діяч культури, засновник Чернівецької дитячої лікарні, куратор Чернівецького ліцею імені Арона Пумнула. Дімітріє Ончул — історик, голова Румунської Академії Наук (1920-1923). Александру Гиждеу — письменник, історик, опікун шкіл Хотинського повіту, член-засновник Румунського філологічного товариства. Мірчa Стреїнул — письменник, видавець, перекладач. Член-засновник Товариства буковинських письменників. Народився у Великому Кучурові. Епамінондa Бучевський — художник, розмалював та відновив десятки церков та монастирів на Буковині. Іон Ватаману — поет, есеїст, перекладач, доктор хімічних наук, депутат Парламенту Молдови. Народився в Костичанах. Віссаріон Пую — митрополит Буковини, здобув освіту в Київській духовній академії (1907-1908), був ініціатором будівництва Чернівецького палацу культури. Север Зотта — історик, спеціаліст в генеалогії. Іліє Мотреску — поет, публіцист, його тіло було знайдено в загальному похованню на Чернівецькому кладовищі. Мірчa Лютик — поет, письменник, перекладач, член Союзу письменників України, лауреат премії імені Міхая Емінеску та міжнародної премії імені Івана Франка, почесний громадянин Чернівців. Дімітріє Мармелюк — фольклорист, доктор класичної філології, професор та декан Чернівецького університету, директор Чернівецького національного театру (1925-1926), перекладач творів Софокла, Горація. Як перейменовуватимуть вулиці

Процедура перейменування передбачає публічні обговорення та пропозиції топонімічної комісії міськради. Після обговорень комісія опрацьовує дані, вносить правки й формує проєкт рішення на сесію міськради. За перейменування голосують депутати. Якщо голосів вистачає, назву вулиці змінюють.

Процес перейменування вулиць триває з 2014 року. З того часу у Чернівцях нові назви отримали приблизно 90 вулиць, розповіла Суспільному голова топонімічної комісії Марина Кирилюк.

Пропозиції румунської спільноти комісія розглядала 9 червня, йдеться у відповіді голові обласного товариства румунської культури Василю Бику.

Членкиня топонімічної комісії Ганна Скорейко на сторінці у Facebook повідомила, що на першому етапі планують перейменувати 60 вулиць, надалі — наступні. На другому етапі розглядатимуть перелік імен, серед яких Траян Попович, Карл Еміль Францоз, Фредерік Кізлер та інші чернівчани різних національностей.

"Чому частина великих славних імен залишилася на другий етап? Бо перевагу віддали чернівецьким героям, які загинули, захищаючи Україну, нас з вами сьогодні. Які поклали своє життя у страшній і кривавій війні, яку розв'язала на нашій землі Росія", — написала Скорейко.

Обговорення щодо нових назв вулиць тривають. Раніше в інтерв'ю Суспільному голова топонімічної комісії Кирилюк розповіла, що за перші перейменування вулиць депутати голосуватимуть приблизно у серпні-вересні.

Читайте також

Вокзальна, Скальда та Конституційна. Що відомо про перейменування вулиць, назви яких обговорюють в Чернівцях

У Чернівцях позбуваються пам'яток радянського минулого. Що про це кажуть митці, історик та ветерани

Читайте нас у Telegram: головні новини Буковини

Станьте частиною Суспільне Буковина: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи села. Пишіть нам на пошту редакції новин: [email protected].

Джерело