У Золочеві, напередодні, окупанти просто вдень поцілили ракетою у цегельний завод та вщент зруйнували приватний будинок. Лише дивом там минулося без людських втрат. З далекобійних гаубиць та реактивних систем залпового вогню росіяни обстрілювали Ізюмський, Чугуївський, Богодухівський та Харківський райони. У Чугуївській громаді поранень зазнали четверо цивільних, поміж яких 11-ти річна дівчинка. В Ізюмському районі, під час ворожих обстрілів, одна людина загинула, ще одна дістала поранень. У Циркунах, це нещодавно звільнене од рашистів північне передмістя Харкова, ворожого артилерійського удару не пережили двоє місцевих, йдеться в ТСН.

«Останній тиждень розійшлись дуже добре і насипають добряче. За Тишками, по Циркунах і «Градами» поливають щодня, і «Ураганами». Почали з понеділка, напевно неділю, ракети пускають! У Тишках за три дні 15 ракет лягло», - розповідає місцевий Максим.

У Циркунах, що розташовані трохи на північ за харківською окружною, російські  «Гради» з «Ураганами», десятками стирчать просто у асфальті. Та дуже часто, каже Максим, реактивні снаряди вибухають - ще у повітрі, засипаючи усе довкола вогнем.

Росіяни просто оскаженіли: ворог посилив обстріл околиць Харкова

«Фосфором кидають постійнно, починає усе горіти. Багато людей зібрались гасити», - додає Максим.

Трапляється, що товстезні реактивні рашиські боєприпаси залітають, навіть, на місцеве кладовище. Дядько Федір твердить: останні кілька діб, росіяни просто оскаженіли.  У перші місяці вторгнення, рашисти тут пробували хазяйнувати. У травні, коли українські воїни почали тіснити окупантів до кордону, за Циркуни точилися пекельні бої. Тут стільки вирв, що розпізнати - свіжу, без допомоги місцевих, просто неможливо.

Воду, у криниці, дядько Василь набирає, відколи оселився у Циркунах. Величезна вирва, біля сусідського будинку, утворилися, каже - саме напередодні. Але від нових звуків вибухів чоловік не ховається.  «Кришу зняло, кухню побило. У гараж попало, машину побило», - розказує він.  

Ховатися, од кожного вибуху у підвал, твердить чоловік, така собі, ідея, бо тоді, каже, довелося б у підземеллі сидіти  цілодобово. Та надвечір вівторка, вони з дружиною, таки спустилися у схованку. «Тут упало в нас, там упало - от зразу  за хатою. І впало на ставочку і хлопці біля ставочка були. І прямо біля ставочку накрило», - розказує Василь.

У селищі, де до війни мешкали понад 5 тисяч людей, нині залишаються відсотків 20. Понад половина тутешніх споруд зруйновані вщент. І війна, тут не затихає ні на день.

Читайте також:

У Кременчуці прощатимуться із першими жертвами з ТЦ, але рятувальники попереджають, що тіла не всіх вдастся знайти

Від старту до вибуху менше 180 секунд: харків’яни щодня потерпають від хаотичних обстрілів

Місця живого не лишилось: працівники зруйнованого ракетою АТП показали наслідки обстрілу

Джерело