Повномасштабне вторгнення Росії на територію України застало футбольний клуб "Десна" на зборах у Туреччині. Там сіверяни на чолі з багаторічним та вже легендарним для Чернігова тренером Олександром Рябоконем готувалися до весняно-літньої частини сезону УПЛ. Проте цьому та наступним матчам того сезону не судилося бути зіграними.

Як Олександр Рябоконь потрапив з Туреччини до України, чому вступив до тероборони та став на захист столиці, про що домовлявся з керівництвом "Десни" та яким бачить долю зруйнованого стадіону Гагаріна у Чернігові? Про це і багато чого іншого в інтерв’ю сайту "Український футбол" розповів колишній головний тренер сіверян.

"Коли окупанти були на околиці Києва, я їхав туди з-за кордону. Я повинен був там бути"

Дізнавшись про вторгнення та ракетні обстріли Росії, Олександр Дмитрович почав шукати різні можливості доїхати з Туреччини до Києва, адже літаки до України тоді вже не літали. Лише 26 лютого він вилетів до Угорщини, а вже звідти наземним транспортом дістався Києва.

"Чи чекав я настільки гарячих бойових дій? Не мав сумнівів, що будуть якісь «зєльониє чєловєчкі», «вєжлівиє люді» та інші провокації. Проте ракетних ударів, введення військ зі всіх напрямів, захоплення міста Херсон та виходу на околиці Києва, безперечно, я не очікував", — розповідає Рябоконь.

По приїзду до столиці 58-річний футбольний тренер почав вивчати та радитись зі знайомими до якого ж підрозділу його по віку та підготовці могли б взяти. В результаті Рябоконь підписав добровольчий контракт з місцевою теробороною та досі несе там службу.

"Як це було? Спочатку пройшов навчання – теорію та практику, поводження зі зброєю, саперну справу, медичну допомогу. Були у нас на спеціальних полігонах стрільби. Потім приступив до виконання завдань – служба на блокпостах, нічні патрулювання в комендантський час, супроводження вантажів… У Київській області ми йшли відразу вслід за військами, які вигнали ворога та деокуповували нашу територію. Проводилися саперні роботи, ми розбирали завали. Зараз основна увага мого добробату – це фортифікаційні роботи навколо Києва", — каже Олександр Дмитрович.

На сьогодні колишній тренер більшість часу проводить в лісах, продовжуючи з побратимами формувати фортифікаційні споруди, аби північний регіон не був таким вразливим для агресора, як у кінці лютого.

"Якщо війна закінчиться цього року, вже в січні Десна почне збирати футболістів"

Як тільки мова зайшла про "Десну", то Олександр Рябоконь з впевненістю заявив, що якби не повномасштабне вторгнення РФ, то команда точно дограла б сезон 2021/2022 УПЛ. За його словами, хоч у клубі й була заборгованість по зарплаті, проте керівництво клубу продовжує їх виплачувати – перш за все, тим, хто знаходиться в Україні.

"Ми дійсно зібрали хорошу команду – так, як, буває, майстри збирають хорошу машину. Проте були перебої з пальним, і ми не розігналися на повну швидкість. Щоб постійно бути серед лідерів, нам не вистачало фінансування – і як засобу мотивації та підтримки бойового духу гравців, так і для утримання футболістів".

Рябоконь вважає, що попри трансферний бан, який стався через борг легіонеру Костянтину Дімі, "Десна" у другому колі не пасли б задніх, а попри втрати, зберігали би боєздатність і планомірно підтягували молодь, яка не була б на той момент зовсім неготовою.

"Повірте, в "Десні" байдужих не залишалося. Той, хто не готовий був воювати за ім’я "Десна" Чернігів, міг піти. А хто залишався – той розумів, що грає за своє реноме та за бренд клубу. Ми всі разом зберігали "Десну" – і якби не війна, справилися б із цим", — зазначив Рябоконь.

На питання журналіста, що однією з основних причин великої заборгованості перед футболістами є те, що один з головних інвесторів клубу Чеботарьов нібито охолов до футболу, Олександр Дмитрович відповів наступне:

"Я спілкувався з президентом клубу Левіним Володимиром Іллічем, ми постійно тримали зв’язок, і контакт був нормальний. Востаннє ми переговорили напередодні прийняття вимушеного рішення про призупинення виступів "Десни" в УПЛ. Але навіть це була обнадійлива бесіда – як тільки припиняться бойові дії, керівництво готове буде відновити діяльність клубу. Ніхто не «охолов», ніхто не «поставив хрест» на клубі".

Також він додав, що на момент, коли він востаннє спілкувався з колегами та керівництвом клубу, "Десна" не припиняла своє існування, а навпаки продовжувала виплату боргів та брала активну участь у відбудові міських спортивних споруд. Особисто про себе Олександр Дмитрович сказав, що його контракт з клубом закінчився влітку, а фактично він припинив працювати головним тренером з початком вторгнення. Наразі в нього контракт зі Збройними Силами України.

"Гутцайт був у Чернігові – стадіон збираються зносити"

В Рябоконя є надії, що зруйнований стадіон Гагаріна у Чернігові буде відновлено. За його інформацією, міністр молоді та спорту Вадим Гутцайт зі своїми колегами ухвалили рішення про повне знесення залишків старого стадіону та будівництва на цьому місці нового. Щодо будівельних робіт, то нібито до закінчення бойових дій на території стадіону їх проводити не будуть. З приводу ж нової назви для відбудованого з нуля стадіону Рябоконь сказав наступне:

"Це має бути обов’язково ім’я Героїв України – сучасних, справжніх героїв. Можливо, просто стадіон імені Героїв України".

На думку колишнього головного тренера, грати у футбол на найвищому рівні у сьогоднішніх умовах — треба. Інше питання наскільки можна забезпечити безпеку всіх учасників.

"Футбол треба зберегти, тому всеукраїнські змагання треба проводити. Інша справа – як? Можливо, об’єднати команди всіх ліг у Кубок Героїв. Можливо, проводити його повністю за кордоном – щоб одні не були в особливому положенні. Можливо, варто провести турнір всього в одне коло. Це все можна обговорювати. Але важливо забезпечити безпеку учасників змагань, тому що нам протистоїть злочинець №1 у світі, який не зупиниться ні перед чим та здатний на будь-яку підлість", — говорить Рябоконь.

Він вважає, що війна на території України може закінчитися до кінця 2022 року, адже останні тенденції показують, що українці прекрасно воюють та швидко освоюють передову світову техніку.

"Неможливо спрогнозувати як закінчиться війна. З одного боку, ворог має величезні ресурси та атомну зброю як останній аргумент. З іншого боку, ворогу теж є що втрачати, і обставини складаються так, що їм уже треба думати не про захоплення нових територій, а про те, як вийти з цієї провальної авантюри з якомога менш поскубаним пір’ям". Читайте також:

У Першій лізі ФК "Чернігів" проводитиме домашні матчі у рідному місті

Джерело