Насильство - один із найпоширеніших порушень прав людини у світі. Найчастіше його зазнають жінки та дівчата.

В Україні важко підрахувати статистику, оскільки домашнє насильство часто залишається прихованим. Проте завдяки інформаційній роботі у суспільстві про цей злочин минулого року заявляли вдвічі частіше, ніж 2020-ого. Такі підрахунки оприлюднили в МВС України. 

Цьогоріч побільшала кількість звернень про домашнє насильство під час відключень електрики. Такі дані навів міністр внутрішніх справ Денис Монастирський.

Нині триває щорічна міжнародна кампанія "16 днів активізму проти гендерно зумовленого насильства".

Які ознаки насильства, куди звернутися по фахову допомогу та як допомогти тим, хто зазнав насильства - в ефірі "Сніданку з 1+1" ведучим Нелі Шовкопляс і Єгору Гордєєву розповів ромський правозахисник та проєктний координатор Ромського жіночого фонду “Чіріклі” Юліан Кондур.

Юліане, що таке гендерно зумовлене насильство? За якими ознаками його розпізнати?

Фактично, гендерне насильство - це про стать і певну соціальну роль. Насильство може бути в різних формах: фізична, соціально-економічна, психологічна щодо певної гендерної групи. Жінки звичайно непропорційно більше страждають від гендерно зумовленого насильства. Чоловіки теж стикаються з цим, але в дещо інших формах і в інших сферах. 

Зосередьмося на найбільш поширеній формі - фізичне насильство. Є якісь маркери? Як це розпізнати?

Якщо говорити про сім'ю, це пригніченість, коли один із подружжя - жінка чи чоловік - відчуває, що їх обмежують, що їхні права або точка зору не враховуються, що в них стає все менше вільного часу, а рутинна робота стає своєрідним змушуванням. 

Юліане, люди, які пережили насильство часто закриваються у собі та тримають пережите всередині. Як у цьому разі впоратися з болем?

Дуже часто потерпілі закриваються в собі та не мають бажання спілкуватися. Важливим моментом є довіра. Такою може бути близька людина: подруга, або друг. Важливо не тиснути на людину, а дати можливість виговоритися. Якщо людина не розповідає всіх подробиць, не треба тиснути. Настане момент, коли вона сама зможе цим поділилися. Найголовніше - мати довірливі стосунки з постраждалим.

Куди можна повідомити про випадки насильства та отримати фахову консультацію?

Я б рекомендував звертатися до поліції. Сьогодні поліція більше реагує на домашнє насильство, створені окремі департаменти, багато зусиль громадськості було направлено на те, щоб поліція краще робила свою роботу. Це також можуть бути профільні громадські організації, наприклад, організація "Ла Страда", яка вже тривалий час діє в Україні і займається протидією домашньому насильству.

Зазвичай постраждалі від насильства мовчать про те, що з ними відбувається, через це багато випадків лишаються незадокументованими. Більшість опитаних на вулиці жінок вважають, що через запровадження воєнного стану і війну в Україні кількість випадків гендерного насильства істотно зросла. Це підтверджує і міжнародна програмна керівниця із запобігання сексуальній експлуатації та нарузі, координаторка з гендерних питань МОМ в Україні Іноуе Ецуко.

Ецуко, хто зараз перебуває в підвищеній зоні ризику щодо гендерно зумовленого насильства? 

Найбільше, звичайно, жінки і дівчата. Також наражаються на ризик подорожні люди, які змушені переміщуватися незнайомими місцями. Також ті, хто пережив насильство в родинах, потребують особливого захисту, тому що вони надзвичайно вразливі. 

Ецуко, як вплинуло повномасштабне вторгнення на ситуацію з гендерно зумовленим  насильством після початку?

Найперше, що я хочу сказати, гендерно зумовлене насильство за часів кризи виявляє себе найбільше. Саме так сталося в Україні. І тепер, коли родини, громади, усілякі соціальні зв'язки або перенапружуються, або послаблюються виникає найбільший ризик гендерно зумовленого насильства. Особливо коли тривають атаки, неприємна погода і нова хвиля вимушеного переміщення - тоді люди стають більш вразливими до насильства.

Часто говорять, що патріархальні погляди виправдовують дискримінацію та насильство щодо жінок та дівчат і навіть посилюють їхні наслідки. Досвід вашої роботи це підтверджує чи спростовує?

Мушу сказати, що є традиційні цінності і патріархальні звичаї, які залишаються стійкими не лише в Україні. В Японії теж поширені такі явища, але в Україні триває війна, і жінки наражаються на загострення нерівностей, які панували і перед війною, але тепер вони погіршуються. 

Сексуальне, фізичне та психологічне насильства проявляються не лише у фізичних формах. Йдеться про моральний тиск, приниження та маніпуляції. Тож за перших проявів аб'юзу варто шукати допомоги, а якщо ви стали свідком такого злочину, не залишайтеся осторонь - запропонуйте допомогу чи повідомте у належні органи.

Гарячі лінії підтримки та попередження домашнього насильства:

0 800 211 444 - безкоштовна гаряча лінія емоційної підтримки МОМ,

116 123 -  національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства

15-47 - цілодобова гаряча лінія для постраждалих від домашнього насильства.

#МОМ_16днівАктивізмуПротиНасильства

Читайте також:

Як говорити з дитиною про війну: практичні поради батькам

Як правильно підтримати людину під час війни

Як підтримати людину, яка відчуває втрату