Чому киримли насправді не татари? І чому їх так бояться на росії?
Річ у тім, що росія до 1701-го року сплачувала данину кримському ханству. За законами того часу вважалася васалом кримського хана. росіяни страшенно не люблять згадувати, бо це завдає "національної" травми російській психіці.
А ще я розкажу вам правдиву історію про взаємини Кримського ханства з українськими козаками. І про існування ханської України.
Починаємо ми з Золотої Орди. Монгольські війська захопили півострів у 30-х роках XIII століття. Крим став одним з улусів Золотої Орди, а центром юрта стало місто Солхат – сучасний Старий Крим. Західна Європа – хоч сама мало не стала об'єктом завоювань імперії Чингізидів – вирішила вести з Ордою реальну політику і торгівлю.
Так у Криму з'явилися генуезькі колонії, які через Чорне море налагодили торгівлю з Далеким Сходом.
Але жодна імперія не вічна. У XV столітті Золота Орда занепадає. Корінний народ Криму – киримли – починає боротися за незалежність. Очолив цю боротьбу Хаджі Герай, підтримали його інші впливові кримські роди. І українці, білоруси та литовці з Великого князівства Литовського. Тож не дивно, що їм вдалося перемогти ординців і у 1441 виникає незалежне Кримське ханство, яке протягом століть очолювали Гераї.
Хаджі Герай – постать, здавалося би, всуціль позитивна. Але є одне велике "але" – Хаджі дружив з москвою, вірніше, був її сюзереном і навіть дарував московському князю ярлик із золотою печаткою – на право володіння московськими землями.
Киримли – автохтони, які виникли в результаті співіснування тюркських племен та європейців. Мають дуже мало спільного, скажімо, з казанськими татарами.
Повністю незалежним Кримське ханство було недовго. Уже невдовзі на півострів кинула оком Османська імперія. Син Хаджі Менглі Герай, певний час боровся з загарбниками, але врешті погодився на васалітет. Для України Менглі запам'ятався з іншого приводу. За намови московського князя івана, Герай пішов походом на Київ і розорив місто.
У Кримському ханстві не було жорсткої централізованої влади. Система була феодальною, крім хана, були беї, тобто місцеві феодали, аристократи, які мали під собою певні території ханства. Беї збирали податки з володінь та повинні були виставити військо на прохання хана.
Структура кримського війська була традиційною і мала три основні компоненти: особисту гвардію хана, дружини царевичів і мурз та загальне ополчення, що скликали в разі великого походу і до якого брали чоловіків віком від 15 до 70 років. До війська також входили загони, що виставляли васали хана. Організація війська базувалася на десятковому принципі. Мобілізація для походу займала приблизно пів місяця; кожен брав з собою трьох коней, зброю і харчі; кожні п’ять вояків споряджали з собою один віз.
Кримчани були серйозним противником для своїх сусідів. Кожен чоловік готувався до війни змалку. Від сьомого року життя вони спали просто неба, і мали самі здобувати собі їжу за допомогою лука та стріл. Так, киримли привчали своїх дітей стріляти з лука в ціль і влучати.
Більш детально поговоримо про те, від чого у москалів досі підгорає від самої згадки про киримли, а саме про сплату данини в Бахчисарай. В середині XV століття Золота Орда розпалася на окремі улуси. московський був одним із найслабших, тому він попросив захисту у Кримського, тобто москва стала васалом Бахчисараю. У ті часи було прийнято за захист розплачуватися даниною. Ви не знайдете цього у підручниках історії московії, але москва фактично 300 років, з XV століття до XVIII століття, платила данину саме Бахчисараю. За даниною приїздив посланець кримського хана, і князь московський мав пішки та без шапки зустріти його на Поклонній горі та вести під вудила його коня, а потім посадити його на свій трон. Але жадібні московські князьки постійно "забували" розплачуватися за захист. До речі, кримці свої обов’язки виконували бездоганно, і без їхнього захисту московії, можливо, і не було б на сьогоднішній політичній мапі. Кримським ханам доводилося іноді посилати за даниною не послів, а ціле військо. московський князь при цьому втікав з москви до рязанських боліт.
При таких набігах кримці могли вивезти до 100 тисяч полонених і продати їх на ринку, щоб погасити московські борги.
У XVI столітті московія почала посилюватися. іван IV "грозний" приєднав казанське та астраханське ханства.
Кримський хан Девлет Герай, який був сюзереном усіх, зібрав військо і пішов на москву. "грізний" виявився не таким уже й грізним і втік.
З появою в нижній течії Дніпра козаків їхні взаємні атаки з кримським ханством стали чимось на кшталт змагання.
Утім постійна ворожнеча між киримли та козаками, м'яко кажучи, перебільшена. Наприклад, з кримцями співпрацював перший кошовий отаман козацького війська, черкаський староста Остафій Дашкевич.
Уклав угоду з Кримським ханством і разом з киримли пішов у похід на москву. Був союзником Іслама Герая у війні супроти Саадета Герая за Кримське ханство. У 1531-му Саадет прийшов з військом та 50 гарматами під Черкаси, щоб йому видали Іслам Герая, якого він скинув з кримського трону. Дашкевич вийшов на зустріч беззбройним, на вимогу видати Іслам Герая відповів, що "особа гостя для нього є святою". Хан, дивуючись мужності Дашкевича, запросив його на бенкет і врешті уклав договір, за яким згодився на всі пункти Дашкевича.
З XVII століття між Кримським ханством і гетьманщиною починають вибудовуватися майже приязні відносини. Принаймні на рівні ворог мого ворога – мій друг.
"Спочатку таким ворогом була Туреччина. У 1624 році був укладений договір між козаками і татарами, 1628-го гетьман Петро Дорошенко організував експедицію в Крим на допомогу татарам проти турок. І в тій експедиції загинув. А потім татари допомагали українцям у боротьбі проти Польщі", – розповідає історик Сергій Громенко.
Татарська кіннота іноді становила чи не половину війська Богдана Хмельницького під час його війни з Річчю Посполитою.
Далі – більше: є свідчення, що український гетьман разом з кримським ханом робив намаз. Щоправда, згодом Хмель зробив фатальну помилку і вирішив обрати для України іншого союзника – московію.
Після раптової смерті Богдана москва пішла на Україну війною. Велетенське військо князя Трубецького застрягло під Конотопом.
Гетьман Іван Виговський знову звернувся по допомогу до Кримського хана. Як і зараз, менше військо Виговського вело мобільні воєнні дії проти в рази більшого московського. Після невеликого нападу українсько-кримські війська відступили, виманюючи ворога.
Війська пожарського, якого трубецькой відправив у наступ, почали переслідувати Виговського. Але потрапили у майстерну пастку. Були знищені майже всі 30 000 війська пожарського, а сам він захоплений у полон до кримців. Поставши зв'язаним перед ханом, пожарський, за переказами літописців, плюнув йому в обличчя та обматюкав. За це йому миттєво відтяли голову і відіслали її з полоненим до табору трубецького. Той, почувши про розгром пожарського, ввечері почав відступ з України. У москві виникла паніка. цар надумав тікати, побоюючись чергової пожежі.
Але ув цей час кошовий Сірко замість підтримати наступ на кремль пішов грабувати союзників кримців – ногайську орду.
Тож врешті хан теж розвернув своє військо назад – рятувати союзників. І замість знищення москви була знищена Україна.
Тож пам'ятайте – незнання історії не звільняє від відповідальності.
Слава Україні!
Дивіться відео за темою: ким насправді був полковник Петро Болбочан
Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.
Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.
Джерело
