Baltic Business Forum організований Польсько-Українською Господарчою Палатою у партнерстві з Міжнародною Асоціацією «Європа-Північ-Схід», цього року він проходив патронатом президента РП Анджея Дуди. 15 років тому захід задумувався як польсько-український господарчий форум, головною метою якого було наблизити Україну до стандартів Євросоюзу та переконати світ, що наша держава гідна вступу до ЄС. Згодом почали впроваджували формулу ABC – Адріатика, Балтика, Чорне море. Але ніхто не міг передбачити, як розвиватимуться події далі. Коли вибухнула війна, Baltic Business Forum став майданчиком, де обговорюються питання воєнної, політичної та гуманітарної допомоги Україні.

Цьогорічний Baltic Business Forum мав символічну назву «Енергія для відбудови України». Польські партнери дали зрозуміти, що готові й надалі підтримувати українців – стільки, скільки буде потрібно. І надати імпульс до розвитку у кількох напрямках.

Енергія для євроатлантичної інтеграції

Не може країна з найчисельнішою, найбільш досвідченою та добре оснащеною армією, яка перебуває у сусідстві з НАТО, не бути членом Альянсу. Ця думка так чи інакше лунала від різних учасників. Колишній посол Польщі в Україні Ян Пєкло великі надії покладає на саміт НАТО у Вільнюсі, який відбудеться у липні. За його словами, якби країни Західної Європи, зокрема, Франція та Німеччина, не блокували євроатлантичну інтеграцію України, починаючи з 2008 році у Бухаресті, можна було б уникнути багатьох помилок і напевно – не допустити нинішньої російської агресії. Тому вступ України до НАТО зараз є очевидністю, яку визнає і генеральний секретар Альянсу Ян Столтенберг, і навіть західноєвропейські країни.

Те ж саме стосується і вступу України до ЄС. Польські еліти свідомі того, що приєднання України до Європейського Союзу змінить його – і до можливих ризиків потрібно бути готовими вже зараз. Але насамперед, зміни повинні торкнутися самої України. На думку колишнього прем’єр-міністра Польщі, Євродепутата Марека Бельки, найближчим часом у нашій державі відбудуться тектонічні зміни в усіх сферах життя України – від економічної до суспільно-політичної, як це свого часу відбулося у Польщі. Втім, наші польські партнери переконані, що у нас шлях до Євросоюзу займе менше часу, ніж у них, адже у деяких галузях, наприклад, питання вільних медіа, Україна підготовлена набагато краще, ніж свого часу Польща.

Так само, як Україні доведеться пристосовуватися до Європейського союзу, ЄС також змушений буде підлаштовуватися під нові реалії. Адже вступ України означає приплив нових конкурентних галузей економіки, насамперед, сільського господарства. Безперечно, це не всім сподобається: у Польщі очікують посилення пропагандистських вкидів, спрямованого підкреслення чутливих тем, зокрема, навали дешевого українського зерна. Тому завдання відповідальних політиків – відрізняти реальну небезпеку від інформаційних атак. Адже перед вступом тієї ж Польщі до Євросоюзу також говорили про безліч небезпек, в тому числі, для сусідніх країн. Втім, практика показала, що найбільше від приєднання Польщі до ЄС економічно виграла сусідня Німеччина, яка розширила ланцюги поставок своїх товарів, почала відкривати фірми у Польщі тощо.

Енергія для малої відбудови

Польський бізнес готовий долучитися до відбудови України, і підприємці вже шикуються у черги до Мінінфраструктури та інших відповідних інституцій України, декларуючи свою готовність допомагати. Під час Форуму говорили про те, що потрібна не просто відбудова – тобто, відновлення того вигляду, який українські міста мали до повномасштабного вторгнення. А перебудова за формулою rebuild better, тобто, зробити ще краще, ніж було. Втім, велика відбудова потребує багато часу, погоджень, великих фінансових вливань. Набагато ефективніший шлях – співпраця українських громад та польських ґмін та впровадження проектів малої відбудови в Україні – шкіл, медичних установ або соціальних об’єктів.

Марек Рутка, депутат польського Сейму та голова парламентської Групи відбудови України, переконаний, що грошей на ці проекти буде достатньо. Питання – як їх будуть витрачати і якою буде координація цих проектів, від якої залежить ефективність відновлення України. Пан Рутка наполягає, що потрібні урядові гарантії для польських фірм, які інвестують в Україну, інакше їх буде важко переконати. Вже найближчим часом відбудеться наступне засідання Групи, на якому буде вирішено, що польські інвестори можуть зробити для України вже зараз, не чекаючи закінчення війни.

Енергія для підтримки біженців

Зараз у Польщі перебуває 3 млн українців, тобто, близько 10% населення країни. Понад мільйон з них – воєнні біженці. Більшість – жінки з дітьми або з літніми батьками. Чимало з них ведуть господарську діяльність, працюють, сплачують податки. За статистикою, сьогодні на ринку праці Польщі перебуває 900 тисяч українців. При цьому від польських політиків та економістів неодноразово звучали думки, що нинішні працівники з України істотно відрізняються від тих, які приїжджали до країни перед війною. Адже тоді працівники з України задовольняли незмінно високий попит у некваліфікованій робочій силі і їхали переважно «на трускавки». Зараз же ситуація докорінно змінилася: серед українських біженців, переважна частина яких – жінки, - більшість має вищу освіту та високу професійну кваліфікацію. І польські політики та урядовці жалкують, що не можуть забезпечити їм достатню кількість гідних робочих місць.

Втім, у деяких місцях все-таки намагаються це зробити: так, у місті Слупськ 60 українських лікарів працюють у місцевих лікарнях. Загалом у 89-тисячному місті нині перебуває 12 тисяч українців. Мер міста Кристина Данілецька-Воєвудська так заангажувалася в українське питання, що ще 25 лютого 2022 року повісила на центральній ратуші Слупська український прапор разом з польським. І пообіцяла, що він висітиме там до кінця війни – перемоги України.

В тому, що війна закінчиться перемогою України, поляки жодним чином не сумніваються. Питання лише, як саме і коли це може статися. На думку екс-президента Польщі Олександра Кваснєвського, є три головних чинники: перший – дочекатися, коли піде путін, і вести перемовини з його наступником; другий – збільшити засоби воєнної допомоги для України, що дозволить переломити хід війни. І найбільш реалістичний фактор, який назвав Кваснєвський – американські вибори восени наступного року. Екс-президент Польщі переконаний: Байдену для перемоги в елекціях потрібен буде великий успіх, пов’язаний з Україною – чи то значуща участь США в українському контрнаступі, чи мирний план, який задовольнить українську сторону і американських громадян.

Втім, скільки б не тривала війна – кілька тижнів чи кілька місяців – жоден з елементів допомоги Україні не може бути ані припинений, ані підданий сумнівам. Під час Форуму польські партнери запевнили, що Польщі буде сама продовжувати цю роботу і закликати долучитися до неї інші європейські країни.

Фото автора

Джерело