Сьогодні, у День Києва, буде багато вітань і добрих слів про наше рідне місто - столицю України! І це правильно.

Але не менш справедливо було б зауважити про те, що з кожним роком від 50-тисячного княжого міста Володимира і Ярослава, від східного православного Риму доби Івана Мазепи, від духовної території української громади Сковороди-Шевченка-Лесі Українки, від героїчної і трагічної столиці Української держави часів Грушевського-Скоропадського-Петлюри…залишається все менше і менше історико-культурних та архітектурних свідчень.

Звісно, команда Кличка, яка гідно продовжує часи брутальної забудови Києва, сьогодні розповість нам, про свій черговий унікальний проект - міст до острова розваг на Оболоні. Натомість Києву, який працює і виживає від обстрілами російської орди, доречніше було б подумати над укриттями для безпеки киян, над новими школами і дитсадками, над належною транспортною інфраструктурою…і що не менш важливо - над ЗБЕРЕЖЕННЯМ історичної частини УКРАЇНСЬКОЇ СТОЛИЦІ!

    …Я днями випадково натрапив на рішення Громадських слухань у Києві від…12 червня 2005 року, які підтримали мою пропозицію про ЗАБОРОНУ забудови історичного КИЄВА.

 Але реалії життя і плани та дії влади, як знаємо, виявилися дещо іншими. Київ ДОСІ не затвердив новий ГЕНЕРАЛЬНИЙ ПЛАН та відповідно не визначив історичну та інші зони розвитку української столиці