Міністерство соціальної політики України підготувало для обговорення Стратегію демографічного розвитку України на період до 2040 року.

У документі зібрали та описали найбільші ключові загрози та виклики, які негативно впливають на демографічну ситуацію в країні, зокрема, через широкомасштабну війну, яку Росія розв’язала проти України.

А також визначили конкретні цілі для вирішення існуючих проблем. Завдяки реалізації цього документу планується покращити демографічну ситуацію у найближчі 16 років.

В розробці Стратегії активну участь брав Інститут демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАНУ (з 1 січня інститут змінив назву на Інститут демографії та проблем якості життя НАНУ).

Що увійшло до документа та як він може застосовуватися на практиці, сайту ТСН.ua розповів в інтерв’ю Олександр Гладун, заступник директора з наукової роботи Інституту демографії та проблем якості життя НАНУ.

Чим та як рятуватимуть Україну

– Розкажіть чому Стратегія демографічного розвитку України розрахована саме до 2040 року?
 
– Стратегія розрахована на 16 років. Під час підготовки документа було отримано та узагальнено пропозиції від різних міністерств та відомств, громадських організацій, окремих експертів. Хоча наш інститут пропонує продовжити її дію до 2050 року, адже період дії стратегії, на нашу думку, має відповідати довжині одного демографічного покоління, а це – 25-27 років. Дискусія триває, але в робочому варіанті записано 2040 рік.

Профільні фахівці обговорюють стратегію з літа минулого року у постійних дискусіях та суперечках. Спочатку робилося узагальнення цього документа, пізніше з’явилася його перша редакція. Зараз документ перебуває на рівні обговорення. Я думаю, що стратегія великих структурних змін не зазнає, але деякі положення можуть бути відкориговані – додані або прибрані.

Стратегія – це як каркас, який пізніше буде обростати конкретними планами, заходами з її реалізації. Було зроблено лише частину роботи – підготовлено документ, а конкретні плани до нього будуть складатися окремо. Кожен план буде розрахований на два роки, він буде складатися та виконуватися міністерствами та відомствами, які до цього причетні та місцевими органами влади.

Проблеми, які нагадують апокаліпсис

– Яких демографічних проблем стосується стратегія ?

– У стратегії розглядаються питання, які пов’язані з викликами та загрозами розвитку України з демографічної точки зору.

У ній виокремлені окремі проблеми, наприклад, швидке скорочення чисельності населення України. Воно дійсно набуває стрімких темпів. У нас дуже низький рівень народжуваності та значне погіршення стану здоров’я українців.

Триває зростання чисельності людей з інвалідністю та маємо високий рівень передчасної смертності, дуже високі показники смертності серед чоловіків, особливо працездатного віку.

Держава потерпає від масової та вимушеної еміграції населення та незаконного вивезення громадян України до РФ.

Гострим є питання процесів демографічного старіння населення. В Україні невпинно зростає частка людей у віці 60 і старше. А також надзвичайно актуальною є проблема внутрішньо переміщених осіб.

Жодна країна не знала подібних викликів

– Перераховані проблемні питання у стратегії надто песимістичні та більше схожі на апокаліпсис. Як їх можна вирішити?

– Так, ми маємо чимало проблем та загроз. Після Другої світової війни, жодна країна світу не стикалася з подібними викликами. Зараз триває війна з Росією, яка невідомо коли закінчиться, а до початку повномасштабного вторгнення, Україна пережила епідемію коронавірусу, який теж дуже серйозно погіршив демографічну ситуацію в державі. Смертність від вірусу в Україні була дуже високою.

У Стратегії проаналізовано ключові прояви негативних демографічних тенденцій, які пов’язані з низькою народжуваністю, а також висвітлено причини, які на це впливають – це і зміна настанов людей, ціннісних орієнтацій, економічні чинники, труднощі з тим, що жінки мають поєднувати роботу з вихованням дітей. Через війну, ймовірно, погіршиться репродуктивне здоров’я населення унаслідок отриманих фізичних та психологічних травм. На рівень народжуваності суттєво впливатиме й роз’єднання сімей, яке відбувається унаслідок мобілізації або того, що жінки виїхали за кордон, а чоловіки залишилися в Україні.

Наприклад, чинники передчасної смертності, особливо серед чоловіків – це низький рівень санітарно-гігієнічної культури, робота у шкідливих та небезпечних умовах, надмірне вживання алкоголю та тютюну, нехтування стандартами здорового способу життя, харчування, відмова від профілактики захворювань та вакцинування. Саме ці фактори призводять до підвищеної смертності. І це потрібно змінювати.

Загрози пов’язані з міграцією через війну

– Ці виклики були і в мирний час. Що зараз становить найбільшу загрозу для України?

– Нам загрожує масштабна зовнішня міграція. Вона пов’язана в основному з війною, хоча і до війни у нас була активна трудова міграція. Це так звана "маятникова", коли люди їздили на заробітки за кордон, але через певний період часу поверталися додому. Але згодом маятникова, перетворилася на постійну міграцію, тобто люди залишалися за кордоном на постійне проживання.

Зараз ми очікуємо ще одну дуже небезпечну проблему, яка пов’язана з міграцією. Після закінчення війни частина жінок із дітьми можуть повернутися з-за кордону до України, а до частини українських сімей можуть виїхати чоловіки для постійного проживання. Це одна із реальних загроз. Ми поки не можемо сказати реалізується вона чи ні, але така небезпека є.

Також прогнозується переміщення населення всередині країни, збільшення внутрішньо переміщених осіб. Є проблеми з їх інтеграцією на новому місці проживання, а також допомогою для них. Осіб зі статусом ВПО потрібно працевлаштовувати, допомагати з адаптацією на нових місцях, а для цього потрібно створювати нові робочі місця.

Знищені міста та села

– Які ще чинники впливають на демографію? Напевно, найголовніший – це повномасштабна війна?

– Серед інших чинників, які впливають на демографічні процеси – це безпекові, тобто зростання смертності унаслідок війни, а також житлова проблема. Особливо це актуально для мешканців східних та центральних регіонів, які зараз потерпають від обстрілів РФ. Ми просто не бачимо усього жаху війни. Є міста та села, які вже просто перестали існувати. Там не залишилося жодного будинку придатного для проживання. Ці міста та села стерті ворогом – лише географічні точки на карті.

Відповідно виникає питання, що робити з такими знищеними ворогом містами, як відновлювати знищену інфраструктуру. Чи є доцільність їх відновлення і якщо відновлювати, то хто туди повернеться? Адже багато людей пов’язують народження дітей саме з забезпеченістю житлом.

Стрімке скорочення населення

– І цих людей ще потрібно буде забезпечити роботою…

Так, ефективний ринок праці та рівень зарплатні – це один із чинників, який обов’язково вливає на рішення щодо кількості дітей, яких планує мати сім’я, а ще можливість отримати відповідну якісну медичну допомогу.

Щоб підвищити рівень народжуваності в Україні потрібно виконати найголовніший чинник – створити людям пристойні умови життя. Вони мають отримати доступ до задоволення базових потреб – енергопостачання, вода, тепло, зв’язок та інше. Війна значно погіршила доступ до таких потреб. Та й узагалі до соціальної інфраструктури – дитячих садочків, шкіл, медичних закладів. Більшість із них, у зоні ведення бойових дій, зруйновані, і їх використання у подальшому викликає багато запитань.

Якщо з цим нічого не робити, то висновки невтішні – чисельність населення у таких регіонах буде шалено скорочуватися. Якщо ж вживати певні заходити, то ми можемо змінити ситуацію, хоча скорочення чисельності населення однаково буде, але не такими стрімкими темпами.

Продовження інтерв’ю читайте завтра, 18 січня, на сайті ТСН.ua.

Раніше сайт ТСН.ua розповідав про дефіцит чоловіків через мобілізацію: як змінився ринок праці України і який шанс з'явився у жінок 45+ .

Читайте також:

Глобальне розселення українців після війни: шість метрополісів, де вируватиме життя

Після війни Україна ризикує перетворитися на Монголію: вчений пояснив демографічні загрози

Демографічна криза насувається на Україну: скільки українців буде до 2037 року