Сергій Нігоян став першим з протестувальників, який загинув від пострілу 22 січня 2014 року на Майдані у Києві під час Революції гідності. Він отримав звання Героя України, нагороджений орденом "Золота Зірка" та медаллю "За жертовність і любов до України" посмертно. Про сина Суспільному Дніпро розповів його батько Гагік Нігоян. Сергій Нігоян виріс у селі Березнуватівка на Дніпропетровщині, зараз йому було б 27 років. Батько Сергія розповідає, з дитинства син ріс чуйним та відповідальним. “З дитинства ходив по сусідах, допомагав. Самостійно все. Літнім людям допомагав по сусідству. А так сказати, що ми якось його цьому навчили, не було такого. Він все сам”, - говорить Гагік Нігоян. Чоловік розповідає, Сергій дуже любив вивчати історію, багато читав, але в школі у нього зі спілкуванням не складалося. Тому в дитинстві більше часу приділяв хатнім справам, любив все лагодити або майструвати. “Працювати любив, щось змайструвати. Електрику він сам в нас всю робив з дитинства. Нібито хтось йому підказував. Все самостійно. Другий раз нам зауваження робив: це не так, і це не так, так не правильно”, - згадує Гагік. У рідному селі у родини не завжди була робота, тому батько із сином щоліта їздили підробляти до Криму. Там він не лише працював, але й швидко здружився з кримськими татарами, мав багато друзів і знайомих. Батько каже, що через сім років після гибелі сина, телефонують менше, але вони завжди раді друзям їхньої дитини. Що син їде на Майдан батьки не знали, вмовляли повернутися, але він не прислухався. “Зовсім ні слова. Каже, я їду в місто Дніпро і все. Поїхав, потім другого дня дзвонить, каже, що в Києві. Я питаю: як це в Києві? Так, каже, я на Майдані. Ми і так і сяк старалися, вмовляли, він каже ні. “Якщо буду бігти, той буде бігти, хто буде стояти?” Каже, я ні за кого, я просто за справедливість. Вмовляли по-різному, не послухав. Раз приїхав на три дні. Дуже хворий був, вмовляли його, все одно (поїхав - ред.). “В мене друзі там, прапори, я повинен їхати!”, - згадує Гагік Нігоян. Після того, 7 чи 8 січня він знову поїхав на Майдан. 22 січня Сергій загинув. Читайте також Справи Майдану: ЄСПЛ визнав порушення прав та насильство щодо учасників протестів

“В мене друзі там, прапори, я повинен їхати”. Спогади батька загиблого Героя України Сергія Нігояна

Джерело