Один на всю Кіровоградську область шевченківський музей розташований у Знам’янці. Як з містом залізничників пов’язане ім’я Шевченка і чому саме тут діє “Кобзарева світлиця”, журналістка Суспільного Вікторія Волошаненко дізнавалася в директорки музею Тетяни Кулик. Нащадки Шевченка на Кіровоградщині Знам’янка пов’язана з родиною Тараса Шевченка з кінця XIX століття, говорить Тетяна Кулик. У ті часи в місті оселилися онуки Шевченка по його старшій сестрі Катерині Красицькій. Це були діти Катерининих синів – Якима, Максима і Степана. “Тарас Шевченко не був одружений, тобто прямих нащадків не мав. Через те найближчими родичами Кобзаря вважають дітей його братів і сестер”. Причиною переїзду була залізниця. У містах з залізничними станціями відкривалося більше можливостей для заробітку. Онуки Катерини Красицької і дали численне покоління нащадків. У родовому дереві, яке розробив краєзнавець В’ячеслав Шкода (теж нащадок Шевченка), міститься 200 імен. Історія “Кобзаревої світлиці” Шевченківський музей існує в Знам’янці 60 років. “1961 року якраз виповнювалося 100 років від дня смерті Шевченка. І міська влада звела будинок спеціально для Катерини Красицької і її доньки Антоніни. Того самого року там було обладнано музейну кімнату Тараса Шевченка. Фактично керівницею музею стала Антоніна Вереміївна Красицька”. Потім музейна кімната кілька разів переїжджала. У 1989 році вона опинилася у п’ятиповерховому будинку на вулиці Глібка, де існує і зараз. У 2003 році у Знам’янці з’явився міський краєзнавчий музей, а “Кобзарева світлиця” стала його філією. У краєзнавчому музеї є чотири кімнати, і одна з них повністю шевченківська. Що можна подивитися “Кобзарева світлиця” має тисячу експонатів, каже директорка музею. Це якщо рахувати листи, листівки, фотографії, особисті речі, старовинні видання “Кобзаря”, дерево роду Красицьких. З дітей Степана найвідомішим став талановитий художник Фотій Красицький. Він у 1888-1892 роках навчався у Київській школі малювання Миколи Мурашка. Після цього Фотій, як і сам Шевченко до цього, навчався у Санкт-Петербурзькій академії мистецтв. У музеї є репродукції його робіт. Також музей має книги онука Якима Красицького – Дмитра Филимоновича Красицького, який досліджував біографію Шевченка і його нащадків. За словами Тетяни Кулик, частина експонатів належали родині. Решта – подарунки від людей. “Коли була жива Катерина Максимівна, на музей звертали велику увагу. Усім було цікаво поспілкуватися з онучкою Шевченка”. Будинки XIX століття, де жили нащадки Шевченка, не збереглися. Навіть приміщення, зведене 1961 року під музей, знесли через забудову міста. Катерина Красицька пішла з життя у 1967 році, Антоніна Красицька – у 1991 році. 2012 року в місті за благодійні кошти встановили меморіальну дошку на честь Катерини та Антоніни Красицьких. За три роки, у 2015 році, відбулося відкриття меморіальної дошки В’ячеславу Євгеновичу Шкоді, який після смерті Антоніни Вереміївни очолив “Кобзареву світлицю”. Сімейна реліквія У родинних архівах нащадків Кобзаря є унікальне фото, розповідає Тетяна Кулик. Це оригінальна світлина Тараса Шевченка. Негатив було зроблено 1858 року у Петербурзі, в ательє фотографа Досса. Потім з цієї плівки роздрукували серію світлин в фотоательє Дмитра Здобнова і розіслали їх нащадкам. “Це канонічне фото. Його можна побачити в усіх шкільних підручниках. На фото є напис “1910 рік, станція Знам’янка”. Тобто ця фотографія була передана саме нащадкам, які жили тоді в Знам’янці. В’ячеслав Євгенович Шкода завжди говорив, що, може, це фото тримав у руках сам Тарас Шевченко. У всякому разі є велика імовірність цього”. Зараз це фото зберігається в сімейному архіви дочки В’ячеслава Шкоди Яніни Шкоди. Що відомо 9 березня в Україні відзначили 207 день народження Тараса Шевченка. 10 березня минуло 160 років з дня його смерті. Читайте також У Кропивницькому відзначили день народження Тараса Шевченка У кропивницькій гімназії організували Шевченківські читання